Во времена позднего Средневековья в этом районе существовала стоянка тюркских и монгольских кочевников — Алмату́, позже обнаруженная археологами; 1854 — на её месте заложено военное укрепление Заили́йское, затем Ве́рное; 1867 — Алмати́нское; 1867—1921 — Ве́рный; с 1921 — на русском языке Алма́-Ата́, а на казахском Алматы; с 1993 года государственными органами Казахстана на русском и казахском языках город называется Алматы́; в России используется название Алма́-Ата́.Верный — областной город Семиреченской области, расположенный на речке Алматинке, […] в 1854 году было основано укрепление В., для защиты последних от набегов горных кара-киргизов, на месте бывшего здесь прежде поселения Алма-Аты (Яблонное). […] Туземцы, а отчасти и русские, часто называют Верный по-старому — Алма-Аты. […]
Город Верный состоит из Алма-Атинской станицы (старая часть города), Алма-Атинского выселка, Татарской слободки и из Нового города (собств. В.), возникшего в начале 1870-х годов.
— ЭСБЕ. Статья «Верный»
Современное наименование
C 1993 года в связи с переименованием в официальном употреблении государственными органами Казахстана на русском и казахском языках город называется «Алматы́». Название «Алматы» переводится как «Яблоневый».
Объяснение:
что там с природными условиями, я не поняла
Образ Нори в творі “Ляльковий дім” уособлює – жінку турботливу, ласкаву і ніжну до дітей, чоловіка, лікара Ранка, служанки. Але це лише “вершина айсберга” насправді воно не така і щаслива… Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її.
Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси “Ляльковий дім”, дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. Вдобавок ніхто не знає, що за зовнішньою веселістю і пустотливістю Нори, цієї «білочки», «співунки-пташечки», ховаються величезне напруження сил і здатність на безоглядну самопожертву.
Як виявилося, життя Нори не було таким вже й безхмарним і щасливим. Їй довелося протягом ряду років приховувати свій непорядний вчинок: одного разу Нора, щоб добути грошей для лікування небезпечно хворого чоловіка, підробила на векселі підпис батька. Нора перенесла страшні душевні муки в очікуванні тієї фатальної хвилини, коли її таємниця буде викрита. І ось настає момент зізнання, момент випробування двох перед обличчям лиха. Але вбивчий егоїзм чоловіка проявляється у всій своїй повноті. Хельмер не витримує випробування. Короткого часу небезпеки вистачило, щоб він скинув з себе маску безмежно люблячого чоловіка і виявив своє справжнє обличчя. До прочитання рокового письма Хельмер виголошує на адресу дружини пристрасне зізнання у любові і відданості . Дізнавшись про провину Нори, муж в повному сум’ятті бурмоче зовсім протилежне: виявляється, у Нори «ні релігії, ні моралі, ні відчуття обов’язку … мене, мабуть, запідозрять у тому, що я знав про твій злочині». Але навряд небезпека відступає, як Хельмер, який недавно обсипав дружину образами, називав її «лицеміркою, брехухою, злочинницею», знову перетворюється на доброго і дбайливого «порадника і керівника».
Всі ці перетворення цілком виправдовують бажання Нори покинути «ляльковий дім», цю «велику дитячу». Нора вважає, що, перш ніж бути дружиною і матір’ю, вона повинна стати людиною. Вона іде від чоловіка, залишаючи трьох дітей. Закінчення п’єси — це діалог чоловіка і жінки, який пояснює поведінку і рішення Нори. Ось діалог Нори з чоловіком
Ніщо не може повернути її до колишнього життя, тому вона обирає неясне майбутнє, повне небезпек і труднощів, вирішується на самостійне життя в боротьбі і нестатки. Норі необхідно піти, щоб «розібратися в самій собі» і у всьому іншому, «виховати себе саму». П’єса була сприйнята, перш за все, як твір, написаний на захист жіночої емансипації. Але для самого Ібсена основна суть його п’єси полягала зовсім не в «жіночому питанні». На конкретному прикладі долі жінки в буржуазному суспільстві драматург ставить центральне для нього питання про звільнення особи взагалі, про вироблення цілісної, справжньої людини
Объяснение:
Знаю багато , але можеш вибрати головне
