Любов до ближнього - це те, чому нас вчать с засомого дитинства. І зачастіш ми бачимо її у тому, як відносяться до нас та інших наші батьки, або у книжках, фільмах і т.д.
Любові нас повчають навіть дитячі казки. Чи не раз, читаючи казки Братів Грім, або Шарля Перо, ми бачимо що їх герої добрі та люблять усіх - це лише перша сходинка у тому, як ми бачимо любов до ближніх з боку. А пізніше, коли ми виростаємо та переходимо на більш серйозну літературу, ми бачимо цю любов вже у інших героях. "Пурпурові вітрила", де Ассоль кохала і свого батька, і того, до кого належало її серце. Або тіж самі "Ромео та Джульєтта", що показували своє кохання, незважаючи на те що їх сім'ї ворожблять.
І чому ж тоді нас іноді змушують читати дорослі? Бо вони хочуть показати, що любов можна знайти не тільки у сериалах або Інстаграмі, а й у тих старих та покритих пилом книгах, що колись читала мама.
Объяснение:
Do'stlik qudratli kuch.
Insonni do'sti bor ekan - uni doim kuchi bo'ladi, va qudrati ham. Agar do'stlik yaxshilik uchun qurilgan bo'lsa bu do'stlik qudratli kuchga aylanadi, agar yomon niyatda qurilgan do'stlik bo'lsa , buni aksi bo'ladi. Hamma insonni albatta bir do'sti bo'ladi, men ham bu do'stlikka ishonaman, va do'stlik eng katta kuch deb bilaman. Lekin afsuski oramizda do'stini arzimagan pulga sotib ketayotganlar bor, bu insonnlarni ko'rsa albatta odamning qalbi og'riydi. Biz esa hayotimizda yaxshi do'st izlashga harakat qilishimiz kerak, va u do'stlikni qudratli kuchga aylantirishimiz lozim!
Объяснение:
