1. Очень важное междометие.
2. Это текст, потому что все предложения связаны по смыслу друг с другом.Текст построен в форме диалога, который состоит из реплик. Здесь есть есть местоимения, которые заменяют имена существительные. Это тоже является доказательством текста.
3. Роль междометия в речи и разнообразие его значений.
4. Разговорный стиль.
5. Тип речи - повествование.
6. Знаки препинания.
- Ах, наконец-то мне дали слово!Я хочу сообщить вам, что не только существительные или глаголы могут быть многозначны. Характер междометия тоже очень сложен!Оно каждый раз поворачивается к нам другой стороной. Я хочу сказать - значением.
- Ах, как много у меня значений! Это так интересно!И-ах-как трудно!Я прекрасно умею выразить радость и ужас, восторг и огорчение, испуг и неподдельное изумление. Не забывайте обо мне, берите меня с собой, когда хотите с кем-нибудь поговорить по душам.
- Ах, мне кажется, вы меня совсем не слушаете!А ведь я так много могу рассказать!Точнее, не рассказать, а выразить.
-Ну, что ты!Мы тебя внимательно слушаем.Ведь нам известно о тебе еще с тех пор, когда мы были совсем маленькими. Мы всегда будем обращаться к тебе за Забыть тебя или не слышать просто невозможно!
- Что вы говорите?! Ах, я так тронуто! - воскликнуло междометие АХ.
7. Ах, как много у меня значений!(Подчёркивание важности, гордость) И - ах - как трудно! (Огорчение) Ах, мне кажется, вы меня совсем не слушаете! (Недовольство) Ах, я так тронуто! (Радость, умиление)
Ах, как хорошо в лесу! (Восторг)
Ах, быстро молодость моя звездой падучею мелькнула. (А.Пушкин)
8. Ах, какое чудесное утро! (Радость).
Ах, как вы сегодня хорошо выглядите! (Восторг).
Ах, этот день зря. (Разочарование).
9. Я прекрасно умею выразить радость и ужас, восторг и огорчение, испуг и неподдельное изумление.
Это предложение простое, повествовательное, невосклицательное, двусоставное, распространенное, полное. Подлежащее - я; сказуемое - умею выразить, осложнено однородными дополнениями (радость и ужас, восторг и огорчение, испуг и изумление); обстоятельство образа действия - прекрасно; определение - неподдельное.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
