Скандал Ян Хендрик Шёна (Jan Hendrik Schön) - немецкий физик, родился в 1970 году. В 1997 устроился работать в исследовательский центр Bell Labs. Его работы публиковались в известных журналах Nature и Science. Был удостоен престижных премий по физике: премия Otto-Klung-Weberbank, премия Braunschweig и Outstanding Young Investigator Award. Все восхищались его научными трудами, ему пророчили Нобелевскую премию. Результаты его работ доказывали, что можно еще больше уменьшить размер транзистора, что означало отсрочку предела по закону Мура.
Проблемы начались тогда, когда другие ученные и научные лаборатории по всему миру не смогли воспроизвести результаты достигнутые Шёном. Руководство Bell Labs создало комиссию по расследованию возможного научного мошенничества. Комиссия за все электронные черновики, лабораторные записи и результаты экспериментов у Шёна, но ничего не смогла получить. Шён утверждал что файлы были удалены в связи с нехваткой места на жестком диске. В 2002 был опубликован 127 страничный отчет, в котором детально описывалось 24 пункта научного ненадлежащего поведения (scientific misconduct). В докладе установлено, что все фальсификации были выполнены только Шёном и соавторы не были причастны. Шён частично признал свою вину. Он утверждает, что в некоторых местах фальсификация могла произойти чисто по случайности, а в некоторых местах он сознательно искажал данные, чтобы показать более убедительные доказательства поведения, которое он наблюдал. Он продолжает утверждать, что его эксперименты сработали, и что транзисторы с молекулярным размером возможны с использованием техник, которые он продемонстрировал.
Bell Labs уволили Шёна в тот день, когда они получили отчет. Это был первый известный случай мошенничества в истории лаборатории. Научные журнали отозвали 21 статью, написанных Шёном. Университет Констанца (University of Konstanz) отозвал его докторскую степень. Германский исследовательский фонд наложил ограничения на работу, а также полностью исключил возможность получения стипендий на восьмилетний срок.
Объяснение:
Насамперед, 2 питання:
1). Як же у ході еволюції, котра тривала сотні мільйонів років, виживали макроорганізми (тварини і рослини, а потім і людина) під безжальними атаками паразитів (вірусів, бактерій, грибів, найпростіших, гельмінтів та багатьох інших) і взагалі вціліли?! Без досягнень сучасної медицини!
2). Чому Китай у досить короткий термін переломив негативну тенденцію і в основному локалізував епідемію, наразі закріплює успіх, а країнам Заходу це поки що не вдається?
Відповідь на друге питання коротша, тому розпочнемо з неї. Кожен лікар знає, що існують східна і західна концепції медицини. Західну медицину засновували Гіппократ, Парацельс та багато інших геніальних особистостей, в той період Схід та Захід йшов паралельними шляхами і було багато спільного – тобто організм людини розглядався як цілісна система і лікування фактично було оптимізацією цієї системи.
В епоху розвиненого капіталізму шляхи розійшлися, аналіз причин та наслідків виходить за межі теми даної публікації, так само, як і геополітичні аспекти проблеми. Допитливі можуть знайти в Інеті матеріал «Ройял Райф. Історія одного відкриття» – як ще в 30-ті роки минулого сторіччя було винайдено надзвичайно ефективний метод знищення паразитів, у тому числі вірусів. І Парацельс, і Ройял Райф набагато випередили свій час, тому передбачувано були знищені конкурентами – «бізнесменами» від медицини. Парацельса взагалі вбили на 49-му році життя, а Ройяла Райфа зацькували і змусили відмовитися від свого методу.
