Серед базових ідей нашого часу «свобода» і «справедливість» складають високовалентних поняття. Інтерес до них нібито навіть і дещо зріс в порівнянні з недавнім минулим - другою половиною ХХ століття. З одного боку, можливо, ми всього лише по при вичке підкреслюємо їх одвічну актуальність для челове ческого духу, що не терпить ні рабства, ні взагалі будь-якого пригніченого стану. Але, з іншого, жонглюючи шпалери ми поняттями, політики і громадські діячі, правозахисники і критично налаштовані інтелектуали, ме діанарратори і експерти, журналісти і письменники, худож ники і творці віртуальної реальності все очевидніше екс періментіруют з ними не стільки як з «чистими» поня тиями, скільки як з якимись соціальними сутностями.
Свобода то протиставляється справедливості, то тимчасово примиряється з нею, то знову відкидає справед ливость як явище, глибоко суперечить достатньо міс ву свободи. Що первинне, що пріоритетне, що утворює систему, що паразитує за рахунок іншого? Можливі або неможливі вони один без одного? За до яких союзів пов'язати обидва поняття, вибираючи стратегії майбутнього: «і» / «або»? І т.д
Старість потрібно розглядати в контексті стосунків між старшими і молодшими особами. Зокрема ми, як християни, стараємося приймати старшу людину в контексті нашого ставлення до Всевишнього. Саме тому перед старшою людиною завжди потрібно встати, їй завжди потрібно вклонитися, а також належить відкрити своє вухо для того, щоб її почути. Адже тільки тоді через неї можна почути голос Божий.
Объяснение:
Старість не радість, а молодість не вічність. Вважаю, що від того, з якою повагою ставимося до старших осіб з досвідом, які прожили життя, залежить наше сьогодення та майбутнє. Є багато різних висловів та афоризмів, які намагалися дати визначення, що ж таке старість. Зараз мені пригадується вислів Лоуренса Пітера, який говорив, що старість — це коли у тебе є відповіді на всі запитання, але ніхто не запитує. Можна сказати, що старість — це умовне поняття, — зазначає духовний лідер греко-католиків.
Книга мудрості Святого Письма говорить нам, що старість і мудрість людини не обчислюється кількістю років. Старість і молодість — це стан душі. Людина може бути літньою, але мати молодечого духа та почуватися молодою, активною, плідною. А хтось може бути за віком молодий, але вже думає чи мріє про спочинок і тихе життя, тобто старіє духом.
Всё, чем могла тем
