1. Процесс формирования казахской народности и ее этнической территории завершился в
С) ХV- XVI вв.
2. Процесс объединения племен на территории Казахстана связан с историей образования и укрепления государств послемонгольского периода (вопрос с одним и более правильных ответов)
В) ханства Абулхаира
С) Ногайской Орды
Д) Могулистана
Е) Ак Орды
3. Упадку Государства Абулхаира поражение в 1457 году
Д) ойратов
4. Мухаммад был разбит войсками султана Касыма в 1510 году под
Е) Сыгнаком
5. Начиная с Касым хана и до ликвидации ханской власти в XIX веке, верховная власть в казахских степях оставалась в руках потомков
В) Жаныбека
6. Смутное время в истории Казахстана характеризуется (вопрос с одним и более правильных ответов)
В) частыми войнами с соседями
С) политической нестабильностью
Д) потерей части территории государства
7. К концу правления Хакназара границы ханства на востоке проходили за
С) Балхашом
8. Готово было дать «огненный бой» Тауекелу, но не обещало союзнических действий правительство
В) России
9. Бухара начала новый этап войны, длившийся более 20 лет, в
В) 1603-1624 гг.
10. Борьбой с джунгарской агрессией связана вся история правления
В) Жангира
11. В 1993 году в Казахстане было отмечено 350 –летие победы над ойратами при
А) Орбулаке
12. Период правления Тауке хана
С) 1680-1715/18 гг.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
