Объяснение:
Летние Олимпийские игры 1896 года — первые современные летние Олимпийские игры — проходили с 6 по 15 апреля в Афинах, Греция. 23 июня 1894 года в Париже в Большом зале.
2. Богу Зевсу.
3.Первые соревнования проводились в 1924 году. Также проводились демонстрационные соревнования в 1928, 1936 и 1948 годах. В 1960 году биатлон становится зимним олимпийским видом спорта; ... в фигурном катании были представлены только на ОИ 1908 года.
4.Единственным видом состязаний на Олимпийских играх сначала был бег. ... В пятиборье входили: бег на одну стадию, прыжки, метание диска и копья и, наконец, борьба.
5 .Панкратион (др.-греч. πανκράτιον ← πᾶν- «всё» + κράτος «сила, мощь») — возрождённый древний олимпийский вид единоборства. Слово «панкратион» происходит от названия боевого искусства, впервые включённого в соревнования античных Олимпийских игр.
6.Эстафета начинается в Олимпии (как проходили спортивные состязания в Древней Греции) В день открытия Олимпийских игр первыми на стадион всегда выходят греческие спортсмены, а олимпийский огонь каждый раз загорается от факела, принесённого эстафетой с юга Греции, из Олимпии. ... Время и войны разрушили Олимпию.
7.Согласно легенде, греческий воин по имени Фидиппид (по другим источникам — Филиппид) в 490 году до н. э. после битвы при Марафоне, чтобы возвестить о победе греков, пробежал без остановок от Марафона до Афин. Добежав до Афин, он успел крикнуть: «Радуйтесь, афиняне, мы победили!» и упал замертво.
8.Интересно, а как награждали победителей Олимпийских игр в Древней Греции? Главной наградой победителя древней Олимпиады был лавровый венок, ветви для которого срезали со священной оливы, росшей рядом с храмом Зевса.
9.БЫСТРЕЕ, ВЫШЕ, СИЛЬНЕЕ!
10.Летние Олимпийские игры 1896 года — первые современные летние Олимпийские игры — проходили с 6 по 15 апреля в Афинах, Греция. 23 июня 1894 года в Париже в Большом зале Сорбонны собралась комиссия по возрождению Олимпийских игр. Ее генеральным секретарем стал барон Пьер де Кубертен.
ОбъяснеДень Освіти Проводиться щороку в листопаді для молоді, що досягла вісімнадцяти років «Перше листопада того року, коли виповниться вісімнадцять» Мета: визначення фахової відповідності кожної молодої людини на основі медичного обстеження. Зіставлення бажань і можливостей молодої людини у виборі фаху. Останнє слово за собою залишає Система Освіти, а не сама людина Фах отримують не всі. Люди з унікальними розумовими можливостями не стають запрограмованими дипломованими спеціалістами. їх відбирають для отримання вищої освіти Процедура проведення: закладання в мозок людини за до нформаційних стрічок певного обсягу інформації, необхідного для виконання тих чи інших професійних обов’язків. У великих містах обсяг інформації більший, тому «спеціалісти» отримують різний рівень фахової підготовки. «Цього разу система була інша, ніж у день Читання. Все відбувалося набагато повільніше, а інструкції їм роздавали вже надрукованими —- неабияка перевага проти тих дітей, що не вміють читати» «Більшість людей, до здобуття освіти, не називають ніякої конкретної професії. Видно, вони бояться нашкодити собі» Роль цього етапу Освіти: «день Освіти — велика подія в житті кожного». «У вісімнадцять років Джордж Плейтен твердо знав, що стане дипломованим програмістом; він прагнув цього, відколи пам’ятав себе». Для людей з унікальними розумовими здібностями: «Закон забороняє, Джордже. Та послу-хай, усе буде гаразд. Твоїй сім’ї ми все пояснимо так, щоб нікого не образити. А там, куди тебе помістять, ти матимеш пільги. Ми дамо тобі книжки, і ти вивчатимеш усе, що забажаєш». «Адже ще лишається останнє випробування. Навіть після відсіву в день Освіти дев’ять чоловік із десяти, що потрапили сюди (до Інтернату для недоумків), виявляються не зовсім підходящими для творчості, й нема такого апарата, який допоміг би нам вирізнити з цієї десятки того єдиного, хто нам потрібен. Цей десятий повинен виявитися сам. — Яким чином?— Ми поміщаємо вас сюди в Інтернат недоумків, і той, хто не бажає з цим змиритися, і є людина, яку ми шукаємо. Щоправда, метод жорстокий, зате себе виправдовує. Не слід казати людині: «Ти можеш винаходити нове. Тож-бо, твори». Набагато розумніше зачекати, поки вона сама мовить: «Я можу творити і творитиму, хочете ви цього чи ні». Таких людей, як ти, Джордже, десять тисяч, і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів. Ми не можемо дозволити собі загубити бодай одного з їх числа або ж витрачати наші зусилля на того, хто не виправдає наших сподівань»
прости что так много
