Порядок выполнения работы |
Химизм процесса |
1. В пробирку с сульфатом натрия приливаем раствор хлорида бария. Выпадает осадок белого цвета |
Na2SO4 + BaCl2 = 2NaCl + BaSO4↓ 2Na+ + SO42- + Ba2+ + 2Cl- = 2Na+ + 2Cl- + BaSO4↓ Ba2+ + SO42- = BaSO4↓ Реакция ионного обмена протекает до конца, т.к. выпадает осадок. |
|
2. В пробирку с сульфатом меди приливаем раствор гидроксида натрия. Выпадает осадок синего цвета |
CuSO4 + 2NaOH = Na2SO4 + Cu(OH)2↓ Cu2+ + 2OH- = Cu(OH)2↓ Реакция ионного обмена протекает до конца, т.к. выпадает осадок. |
3. В пробирку с карбонатом натрия приливаем раствор соляной кислоты. Наблюдаем выделение пузырьков углекислого газа |
Na2CO3 +2HCl = 2NaCl + H2O + CO2↑ 2H+ + CO32- = H2O + CO2↑ Реакция ионного обмена протекает до конца, т.к. выделяется газ |
3. В пробирку с гидроксидом натрия добавили фенолфталеин. Раствор окрасился в малиновый цвет. Затем по каплям добавили соляную кислоту. Раствор обесцветился. |
Фенолфталеин меняет свою окраску в щелочной среде на малиновый NaOH +HCl = NaCl + H2O H+ + OH- = H2O Реакция ионного обмена протекает до конца, т.к. образуется малодиссоциирующее вещество - вода |
Вывод: ознакомились на практике с реакциями ионного обмена, изучили условия, при которых они протекают до конца.
Книга чіпляє легкими діалогами з добрим гумором. Вона починається з опису головної героїні, Буби. Не дуже оригінально, але одразу видно, яке місце в своєму оточенні займає дівчинка. Від початку ми бачимо Бубу очима інших персонажів. Ніхто не питає, як вона сама себе бачить і оцінює. Потім це переходить у зауваження матері щодо звички дівчинки носити джинси, а опісля – в розповідь Буби про те, як вона відчуває себе білою плямою, а всі навколо цікавляться тільки її батьками. Насправді, початок до перших подій трохи затягнутий. Це схоже на розповідь подруги про свою сім’ю, яка повторює одне й те саме вже годину. Так, ми всі порядні люди – завжди кажемо, що готові вислухати друга. Але як довго ми зможете слухати?
У книзі вся увага зосереджена на людях, їхніх взаєминах. Тому іноді персонажі існують ніби у білому просторі. Дуже типові образи родичів дівчинки –свекруха, відомі батьки, дідусь та старша сестра. Але це дозволяє в кожному героєві упізнавати спільні риси із власними знайомими. Стереотипи – те незначне, що поєднує багатьох.
Характер у Буби прозорий, немає жодних особливостей. Хоча іноді вона видає досить розумні судження та зауваження, щодо навколишніх речей. Через те, що історія йде від третьої особи, ми не відчуваємо близькості з героїнею. У кінці книги, після всіх подій, де дівчинка тільки підслуховувала за дверима, тихо дивувалася та лише іноді щось говорила, вона почала діяти самостійно і рішуче. Буба усвідомила, що всі мають свої проблеми, і є люди, яким непощастило ще більше. Для мене дідусь героїні вийшов набагато яскравішим, ніж вона сама. На його фразах я усміхалася. Для мене саме він став родзинкою книги Барбари
Объяснение:
