Объяснение:
Объяснение:Размножение вишни
Размножение вишни
Вишню можно размножить корневой порослью, посевом семян, прививкой.
Размножение корневой порослью. Некоторые сорта вишни давать много корневых отпрысков (поросли), и поэтому такие насаждения растут на собственных корнях. Корнесобственные растения имеют корневую систему, которая принадлежит тому же сорту, то есть он вырос из отпрыска маточного дерева того же сорта.
Положительной стороной размножения порослью является доступность посадочного материала. Каждый садовод легко может получить посадочный материал из поросли уже имеющихся взрослых деревьев, но нужно установить сходство корневого отпрыска с материнским растением по наличию листьев, побегов, плодов или точно узнать, являются ли маточные деревья корнесобственными или привитыми на сеянцах других сортов. Растения, размноженные порослью, наиболее долговечны, а в случае вымерзания надземной части дерева они быстро восстанавливаться от корня, сохраняя свои сортовые особенности.
В садоводческих хозяйствах Воронежской области произрастают вишневые сады, заложенные саженцами сорта Облачинская, размноженного корневыми отпрысками. Деревья, выращенные из поросли, также образуют поросль, затрудняя обработку почвы в садах, менее урожайны, чем привитые и позже вступают в плодоношение.
Для посадки в сад нужно выбирать корневые отпрыски двухлетнего возраста, с хорошо развитой корневой системой, ветвистые, коренастые, с толстым стволиком, имеют, как правило, слабо развитую надземную часть, а многолетние – свыше двух лет – плохо развитую корневую систему и плохо переносят пересадку. Не следует брать однолетние плохо развитые отпрыски, так как при пересадке они медленно растут и поздно вступают в плодоношение.
При пересадке корневой поросли надо определить самые урожайные деревья сада и брать от них отпрыски, выкапывая лопатой так, чтобы каждый отпрыск имел кусок маточного корня и хорошо развитые молодые корни. Если у саженца корни развиты слабо, он при пересадке гибнет. Осенью у намеченной к высадке поросли острой лопатой перерубают корни, соединяющие ее с маточным деревом, оставляя у отпрыска, часть маточного корня с боковыми корешками, пересаживают на выбранный участок и при правильном уходе корнесобственные саженцы хорошо разовьются в деревце.
Спільні риси: Обидва напрямки розвивались в першій половині ХІХ століття Вони мають спільний фундамент розвитку – історичну та естетичну ситуації На першому плані – пізнавальна та виховна функції мистецтва Тема бунтарства присутня в обох напрямах Відмінні риси: Романтики абсолютизували творчу уяву письменника, а реалісти робили акцент на власному за життям, досліджуючи його явища Романтики тікали від реальності та буденності, а реалісти зображали конкретних людей та описували конкретні події В романтизмі людина зображується як носій домінуючої пристрасті, а в реалізмі людина часто зображувалась у всій своїй «красі» – часом химерною, безглуздою, неосвіченою та ницою Головний девіз романтиків – винятковим особистостям – виняткові обставини. Кредо реалістів – типовим характерам – типові обставини Що таке романтизм? Романтизм – це особливий напрямок у літературі та мистецтві, який виник у першій чверті ХІХ століття. Він характеризується своєрідним зображенням ідеальних героїв та їх почуттів. Особливістю романтизму є відчуття хиткості світу та небувале розчарування у революції як такій. Що таке реалізм? Реалізм – це особливий напрямок та стиль у літературі та мистецтві, який виник в ХІХ столітті. Своєю головною метою реалісти вважали правдиве відтворення наявної дійсності в її типових особливостях. Першим хто вжив термін «реалізм» був французький критик Жюль Шанфльорі. Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися про спільні риси романтизму і реалізму.
