Техніка передач
Прийом і передача є основним технічним прийомом у волейболі. Розрізняють верхні та нижні передачі. Основою правильного виконання передачі є своєчасне переміщення до м’яча і набуття відповідної ігрової стійки. Передачі здійснюють у таких напрямках — уперед, над собою, назад (за голову) і в сторони.
б виконання прийому і передачі м’яча двома руками знизу обумовлений взаємодією гравця з м’ячем, що може летіти з різною швидкістю. Волейболіст набуває середньої стійки (ноги на ширині плечей (одна на півстопи попереду), напівзігнуті в колінах, руки перед тулубом). Визначивши можливе місце падіння м’яча, гравець виходить до нього, руки з’єднані, тулуб нахилено вперед.
Основні поради з техніки виконання передач
1. У волейболі будь-яке торкання м’яча виконують швидко і водночас обома руками, тобто без затримки або подвійного торкання м’яча.
2. Постійно вдосконалювати першу і другу передачі м’яча, оскільки точна передача є основою всієї гри.
3. Виконуючи другу передачу, необхідно точно оцінювати ігрову ситуацію.
4. Виконавши другу передачу, не слід стояти на місці, а негайно починати страхувати свого нападаючого.
5. Не слід намагатися виконати передачу у стрибку, якщо її можна виконати з основної стійки.
6. Із важких положень другу передачу адресують гравцеві, який перебуває ближче та до якого гравець, який приймає, спрямований обличчям.
Объяснение:
Ларина Латынина – одна из самых знаменитых русских фигур в истории олимпийских игр. На сегодняшний день она сохраняет позицию единственной гимнастки, которая выиграла на трех Олимпиадах подряд: в Мельбурне (1956), в Риме (1960) и в Токио (1964). Она − уникальная спортсменка, которая обладает 18-ю олимпийскими медалями, среди которых самые большое количество золотых – 9 штук. Спортивная карьера Ларисы началась в 1950 году. Будучи еще школьницей, Лариса выполнила первый разряд в составе сборной Украины, после чего отправилась на всесоюзное первенство в Казань. Благодаря последующим усиленным тренировкам Латынина в 9-м классе выполнила норматив мастера спорта. После окончания школы Ларисе прислали вызов на всесоюзный сбор в Братцево, где сборная команда СССР готовилась к Всемирному фестивалю молодежи и студентов в Бухаресте. Отборочные соревнования юная спортсменка достойно и после получила шерстяной костюм с белой «олимпийской» полоской на шее и буквами «СССР».
Свои первые золотые медали международного масштаба Лариса Латынина получила в Румынии. А 3 декабря 1956 года Лариса отправилась на Олимпиаду в команде с П. Астаховой, Л. Калининой, Т. Маниной, С. Муратовой, Л. Егоровой. Стоит отметить, что все участницы состава дебютировали на Олимпиаде. И там, в Мельбурне, Лариса стала абсолютной олимпийской чемпионкой. А уже в 1964 году Лариса Латынина вошла в историю, как обладательница 18-ти олимпийских наград.
