Станіслав Болеславович Чернілевський (6 липня 1950, Жван, Мурованокуриловецький район, Вінницька область) — український поет, кінорежисер сценарист, педагог (серед учнів — лауреат «Гран-прі» Каннського кінофестивалю Мирослав Слабошпицький) режисер кінодубляжів українською мовою. Заслужений діяч мистецтв України (2019)[1].
Життєпис
За етнічним походженням поляк. Народився у селянській родині. Дуже рано втратив батька, який був комбайнером. Вірші почав писати з четвертого класу
Середню освіту здобував у Тульчинському та Мурованокуриловецькому інтернатах. Вступив на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, з якого на передостанньому курсі був відрахований за «український націоналізм».
Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1973), працював учителем.
Після невдалої спроби вступити до театрального інституту, до якого, попри успішно складені іспити, не був зарахований через «політичну не благодійність», працював монтувальником декорацій у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки. Потім вступив на факультет кінорежисери Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, здобув фах кінорежисера.
Объяснение:
Объяснение:
Как видите, секрет успеха Жирного паука ничем не отличается от советов авторов процитированных выше книг. Сначала он сэкономил, то есть заплатил самому себе. А потом заставил сэкономленное работать на себя. Если бы наш герой не продавал свой хлеб за две цены голодным воспитанникам, а складывал его себе в тумбочку, то, во-первых, его запасы быстро бы испортились либо были разворованы, а во-вторых, он бы умер с голоду.
Эту историю я бы хотел адресовать тем, кто говорит, что не все имеют возможность экономить. Такую возможность имеют все. Были бы желание и нацеленность на результат…
И еще вот что. Я обращаюсь к тем, кто не видит ничего плохого в потребительских кредитах. Действительно ли так необходимо брать у кого-то 50 граммов хлеба сегодня за обедом, чтобы вернуть 100 граммов за ужином?
