Текст тузуп бергилечи
Жоо жомоктор (элдик оозеки чыгарма)

1. территориальные споры, возникшие в результате передела Европы Англией, Францией и союзными государствами. После распада Российской империи в результате выхода ее из военных действий и произошедшей в ней революции, а также из-за крушения Австро-Венгерской империи, на карте мира появились сразу 9 новых государств. Их границы еще не были четко определенными, и во многих случаях споры велись буквально за каждую пядь земли. Помимо этого, страны, потерявшие часть принадлежавших им территорий, стремились вернуть их, ну а победители, присоединившие к себе новые земли, вряд ли готовы были с ними расстаться. Многовековая история Европы не знала лучшего способа решения любых, в том числе и территориальных споров, кроме боевых действий, и начало Второй мировой войны становилось неизбежным;
2. колониальные споры. Здесь стоит упомянуть не только о том, что проигравшие страны, лишившись своих колоний, обеспечивавших казну постоянным притоком средств, безусловно, мечтали об их возвращении, но и о том, что внутри колоний росло освободительное движение. Устав быть под игом тех или иных колонизаторов, жители стремились избавиться от любого подчинения, и во многих случаях это также неизбежно вело к возникновению вооруженных стычек;
3. соперничество ведущих держав. Трудно допустить, чтобы вычеркнутая из мировой истории Германия после своего поражения не мечтала взять реванш. Лишенная возможности иметь свою армию (кроме добровольческой, численность которой не могла превышать 100 тысяч солдат с легким вооружением) , Германия, привыкшая к роли одной из ведущих мировых империй, не могла смириться с потерей своего господства. Начало Второй мировой в этом аспекте было лишь вопросом времени;
4. диктаторские режимы. Резкое увеличение их числа во второй трети XX века создавало дополнительные предпосылки к развязыванию ожесточенных конфликтов. Уделяя огромное внимание развитию армии и вооружения, сначала как средству подавления возможных внутренних волнений, а затем и как способу завоевания новых земель, европейский и восточные диктаторы всеми силами приближали начало Второй мировой войны;
5. существование СССР. Роль нового социалистического государства, возникшего на руинах Российской империи, как раздражителя для США и Европы трудно переоценить. Быстрое развитие коммунистических движений в ряде капиталистических держав на фоне существования столь явного примера победившего социализма не могло не внушать опасений, и попытка стереть СССР с лица земли была бы предпринята неминуемо.

Оманливою простотою

Він не купує читачів.

Життя для нього — поле бою

Двох сил, світоглядів, світів.

М. Рильський

У його висічених із алмазу

й полум'я героях сконцентроване

загальнолюдське й вічне.

Гурян Борян

Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них — російський письменник Михайло Шолохов.

Як і в творчості німецького письменника Генріха Веляя, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна.

Війна скалічила і німця, і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і назва твору, обірвана: "... проти мого прізвища буде написано: "Пішов на фронт і поліг за...".

На відміну від зневіреного юного німецького солдата зрілий чоловік Андрій Соколов має мету свого життя. Попри всі трагедії, що принесла йому війна, —смерть рідних, жахи концтабору — Андрій Соколов "находить сенс у вихованні обпаленого війною сироти — хлопчика Ваги.

Недарма оповідання починається і закінчується зображенням всепереможної весни, що затягує рани на тілі землі і а душах людей.

Особливість композиції полягає в тому, що Шолохов подає оповідання в оповіданні. Зустріч автора-оповідача з незнайомцем із дитиною переходить у розповідь самого незнайомця Андрія Соколова про своє життя, яке спочатку нічим не відрізнялось від звичайного життя пересічних, людей. Але все змінила війна, яка забрала життя його дружини і доньок: авіабомба розбила будинок сім'ї разом з його мешканцями. Остання надія — син Анатолій — на фронті в кінці війни...