Родился 8 (20) июля 1880 года в семье хальфы (учителя) из деревни Зилим-Караново Стерлитамакского уезда Уфимской губернии (ныне в Гафурийском районе Башкортостана) пятым ребёнком. Однозначного указания национальности Мажита Гафури в источниках нет. Председатель Общественного фонда культуры имени М. Гафури Л. Камаева указывает на татарское происхождение писателя. В то же время согласно родословной, опубликованной в 1960 году в книге Р. Г. Кузеева «Башкирские шежере», Мажит Гафури происходил из башкирского рода кальсер-табын.Семья
Прадед — Габдельмен, дед — Габдельгафур
Отец — Нургани, учитель, мать — Марзия.
Братья — Нурислам, Махадий, Ахсан. Сёстры — Суфия и Фатима.
Супруга — Насырова Зухра Камалетдиновна (1892—1938), родом из Килимова
Сыновья — Анвар (1910—1977) и Халит (1919—1935).
Внуки — Раиф Анварович Гафури — выпускник МГУ им. М. В. Ломоносова, доктор технических наук, профессор; Халит Анварович Гафури — профессиональный массажист, автор стихов и рассказов для детей.
Первое стихотворение — «Шакирдам ишана» (Ишан шәкертләренә) — было написано Гафури в 1902 году.
В 1904 году в Оренбурге вышла его первая книга «Сибирская железная дорога, или положение нации» (Себер тимер юлы йәки әхүәле милләт).
Первая русская революция и её последствия меняют мировоззрение М. Гафури. В стихах «Наши дни», «Две птицы», «Богач» (1905—1907) отражается резкое столкновение социальных классов. Глубокие перемены в мировоззрении поэта отчётливо проявляются особенно в стихах «Завещание 1906 года 1907 году» и «ответ 1907 года».
Занимался сбором и изучением башкирского фольклора. Один из вариантов башкирского эпоса «Заятуляк и Хыухылу» было опубликовано М. Гафури в 1910 году
В апреле 1912 года в Уфе состоялась встреча двух поэтов: Габдуллы Тукая и Мажита Гафури. На смерть Тукая М. Гафури посвятил стих: «Ты не умер, будешь жить в веках».
после Октябрьской революции много усилий прилагает для организации периодической печати автономной Башкирской республики — газет «Наш путь», «Свобода», «Борьба», «Красный путь», «Бедняки Востока», «Урал», «Башкортостан», «Новая деревня».
В годы Гражданской войны основная тема творчества — героизм, революционная самоотверженность.
В 1925 году в свет выходит его драма «Красная звезда» об участии рабочих и крестьян в революционной борьбе. За неё автор удостоен правой премии Башнаркомпроса.
В 1928—1929 годах поэт пишет либретто оперы «Труженик», оказавшее влияние на развитие национальной музыкальной драматургии.
До 1928 года Мажит Гафури работал в газете «Яна Авыл» (до 1924 года — «Башкортостан») корректором, журналистом, писал стихи, прозу, пьесы, публицистику.
Умер 28 октября 1934 года. Похоронен в Уфе в ЦПКиО имени А. М. Матросова.
Объяснение:
надеюсь
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
