Наполеон Бонапарт-Францияның мемлекет қайраткері, қолбасшы, император (1804—1815).
Объяснение:
1769 жылы 15 тамызда Корсика аралында ақсүйектер отбасысында дүниеге келген. 1785 жылға дейін Бриен және Париж[1] әскери мектептерінде оқыған. Франциядағы 1789 – 94 ж. революция кезінде Тулон қаласын азат еткені үшін 24 жасар Наполеон I капитандықтан бригадалық генерал дәрежесіне дейін көтерілді. 1796 ж. Италияға жорық жасаған армияның бас қолбасшылығына тағайындалды. Осы және кейінгі Египетке жасаған жорықтары кезінде өзін аса көрнекті қолбасшы ретінде көрсетті.
В основі обох материків лежать давні докембрійські платформи. Особливості внутрішньої будови дають підстави умовно поділити материк Південна Америка на дві частини: на сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти, а на півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9000 км) гірська система Землі альпійської складчастості— Анди (мовою інків — «мідні гори»).
Африку теж за абсолютними висотами території можна поділити на дві частини: Північна й Західна (низька), Південна й Східна (висока). На північному заході материка простягаються, як і в Південній Америці, молоді гори Атлас, довжина яких значно менша, ніж Анд. Крім цих гір, в Африці є старі зруйновані Драконові й Капські гори. Такого віку гір у Південній Америці немає. Великі низовини Південної Америки — Амазонська, Орінокська і Ла-Платська — розташовані в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони охоплюють майже половину материка. Низовинних форм рельєфу в Африці немає, крім незначних за площею заболочених западин Конго та Калахарі. Однак у рельєфі обох материків переважають рівнини у вигляді великих плоско- -гір'їв: у Південній Америці — Бразильського й Гвіанського, а в Африці — Схід-ноафриканського. Відмінним у рельєфі материків є ще й те, що сейсмічні області в Південній Америці містяться вздовж усього Тихоокеанського узбережжя на заході, а в Африці — на сході, ьздовж Великого Африканського грабена, на півночі якого розташоване Ефіопське нагір'я
