Народов в России много, и именно поэтому Россия известна как многонациональное государство. Как минимум, так говорит ее конституция. А еще в России 85 различных субъектов и 22 республики, то есть 22 территории с титуальными нерусскими народами.
Согласно данным в России живут более 190 народов, которые не являются коренными малыми народами. То есть они крупные народы с большой численностью.
Естественно, самым многочисленным народом России является русский народ. По переписи населения 2002 года русские составляли 80,6 %, а по перепеси 2010 года – 80,9% от общего населения. То есть это почти 116 миллионов человек из 143,7 миллионов человек, которые решили поделиться своей идентификацией. И почти 28 миллионов человек не относят себя ни к какому народу, не указывают свою национальность.
Но помимо русских в России проживает множество народов. Это и татары, украинцы, башкиры, карачаевцы, ногайцы, черкессы, чеченцы, грузины, армяне, евреи, калмыки, тувинцы, якуты и многие другие народы. Все они говорят на русском языке, который является государственным везде в России. Но также они имеют свои языки и, если это республика, то в школах изучают их родной язык, и государственные дела и административные вопросы фиксируются на нескольких языках
Подробнее - на -
ответ: Сюжет п’єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі років вирішує віддалитися від справ і розділити своє королівство між трьома дочками. Для визначення розмірів їх частин він просить кожну з них сказати, як сильно вона його любить. Дві старші дочки використовують цей шанс, а молодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вище цього. Розгніваний батько зрікається від молодшої дочки і проганяє графа Кента, який намагався вступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньою дочками. Однак невдовзі, після жахливого прийому, наданого йому ними, він розуміє, наскільки лицемірно розважливі були його старші дочки зі своєю показною «любов’ю». Напруга у відношенні дочок до короля загострює політичну ситуацію в королівстві, яке готове ось-ось зникнути. У п’єсу Шекспіром вплетений додатковий сюжет з графом Глостером і його побічним сином Едмундом, які не бажають миритися зі своїм становищем. Едмунд вирішив обмовити законного сина Глостера — Едгара, якому вдається втекти від розправи. Дві дочки виганяють короля Ліра, який з вірним блазнем йде в степ. Незабаром до них приєднуються Кент і Глостер. А син Глостера Едгар, який був у розшуку, прикидається божевільним і теж приєднується до Ліра. Дві дочки хочуть схопити батька і вбити його. А побічний син Глостера Едмунд бажає зловити свого батька і стратити його, щоб зайняти його місце графа. Вони ловлять Глостера, і герцог Корнуельський, підбурюваний дочкою Ліра Реганою, вириває його очі, але незабаром Глостер йде з невпізнаним їм сином Едгаром, який так і продовжує видавати себе за іншого. Корделія веде війська війною на сестер. Насувається битва. Солдати Корделії б’ються з солдатами Регани і Гонерільї. Але її і Ліра беруть у полон і садять у в’язницю. Гонерілья посилає свого слугу Освальда до сліпого Глостера, щоб він убив того. Але супроводжуючий батька Едгар в сутичці вбиває Освальда. Едмонд підкуповує офіцера, щоб той убив полонених Ліра і Корделія, зобразивши самогубство. Герцог Олбенійський виводить Едмунда на чисту воду, відкриваючи його злодіяння, і поранений Едмунд перед смертю бажає зробити добру справу — зірвати свій план по вбивству Ліра і Корделії. Але Корделію врятувати не встигають, — вона вже задушена. Обидві її сестри, Гонерілья і Регана, гинуть: Регана отруєна Гонерілья, Гонерілья кінчає з собою, заколюючи себе. Лір виходить з в’язниці, тримаючи на руках труп задушеної Корделії, і помирає від горя. Едмунд теж вмирає. Едгар розповідає про загибель свого батька Глостера, який не виніс всіх нещасть. Граф Кент, віддано любив Короля, також хотів би померти, але герцог Олбенійський зміцнює Кента, відновлює в усіх правах і залишає біля себе.
Объяснение:
