1) Так удобнее, заготовка не скользит.
2)Для получения отверстия заготовку размещают на торце деревянного бруска, устанавливают бородок в нужном месте и ударом молотка пробивают отверстие. При этом края отверстия с нижней стороны заготовки получаются отогнутыми, и их нужно выровнять ударами киянки.
3)чтобы сверло не "уехало" в начале сверления
4)Тем самым создают жесткость или как правильно выразиться. Ну что бы сверло на выходе не сверлило воздух, а деревяшку. И сверлить надо почти без нажима. тогда и отверстие получится отличное.
5)Чтобы в конце сверления при выходе сверла из заготовки отверстие получалось с ровными краями, и чтобы не повреждалась поверхность крышки верстака.
Як ви гадаєте, що означає бути вдячним? Пам’ятаєте, як ще з раннього дитинства батьки виховували у нас почуття вдячності. Пригостила якась тітонька цукеркою – обов’язково скажи: «Дякую!» То чому ж вдячність є важливою людською чеснотою? На мою думку, це здатність людини змінювати життя на краще. Ця цінність перетворює нас не просто в хороших людей, але й в досить сильних особистостей, окриляє й підіймає на сходинку вище. Вдячність буває різною, до батьків, до друзів, до природи, і навіть до незнайомої людини. Головне, щоб це було щиро та цілеспрямовано. Коли ми робимо добро іншим – це любов. Коли ми правильно приймаємо добро – це і є вдячність. Здавалося б, яке просте слово «дякую». Таке звичайне й таке важливе для кожного з нас. Такі слова не повинні бути штампами. Це має линути з середини, з душі. Тому, коли людина свідомо вживає слова вдячності, змінюються її життєві обставини. Приходить якась радість, міцнішають стосунки в сім’ї. А це, на жаль, під силу не кожному. Висловлюючи вдячність, ми і самі прагнемо робити добро. Це розуміння того, що тобі поталанило отримати й бажання поділитися з кимось. Це здатність серед мільйонів мінусів знайти один великий плюс. Отже, вдячність – абсолютний синонім щастя. Вона сповнює організм позитивною енергією. І тільки справжні особистості можуть сказати: “Я маю набагато більше, ніж міг би мати”!
