Головними героями повісті і дійовими особами вважається професор Преображенський (ім’я по батькові – Пилип Пилипович) з псом Шариком, оновленим псом і перетвореним у людини Поліграфа Поліграфовича Шарікова. Також до головних героїв відноситься доктор Борменталь з комуністом Швондером.
Професор – освічений і вільний від нової ідеології доктор наук і хірург, який у відкриту лає Поради і має власне переконання проти них, вважаючи, що лише культура зможе до державі встати на ноги після розрухи, а не насильницький вид примусу. Розуміючи, що експеримент не вдався, і Шариков стає некультурним особою і хамом, Пилип Пилипович все-таки намагається зробити з нього порядну громадянина.
Пес Шарик – бездомна собака, від якого ведеться розповідь історії. Його підбирає на вулиці доктор, і він починає жити у нього. Будучи собакою, він відрізняється вдячністю, ласкою, але хитрістю, яку він знайшов, будучи бездомним. Над ним професор і проводить свій експеримент, пересаджуючи йому людські органи. В результаті пес перетворюється в Поліграфа Поліграфовича Шарікова, мерзенного комуніста, хитрого злодія і вбивцю.
Поліграф Полиграфович – колоритний і пересічний комуніст, який багаторазово переступає через закон і норми моралі заради власної вигоди. Мріє стати багатим і знаменитим, але отримувати необхідні для цього знання і навички не бажає. Все погане вбирається їм як в губку. Тяга до вбивства звірів ілюструється готовністю убити будь-якого громадянина нової держави, якщо це буде потрібно.
Доктор Борменталь – початківець асистент Преображенського за посадою, є порядною і культурним обличчям. Він відданий професору, оскільки колись той йому допоміг знайти віру в себе і дав роботу. Якщо коротко, саме він наполіг на зворотному перетворенні Поліграфа в собаку, проявивши стійкість духу з твердістю характеру.
Швондер – герой, який зустрічається Шарику, коли той стає людиною. Він стає його слуга-товариш. Відноситься до представників нового радянського суспільства, маючи відповідний характер, одяг і поведінка. Є головою будинкового комітету.
Клим Григорович Чугункин – загиблий в бійці злодій-рецидивіст, алкоголік і хуліган, чиї органи використовував Пилип Пилипович для пересадки собаці Шарику.
Объяснение:
Табиғи экожүйе
Табиғи экологиялық жүйе табиғат күштерінің арқасында пайда болған, адам қолы тимеген жаратылыс жүйесі, табиғи қалыптасқан орта.
Мұндай экожүйенің құрамдас бөлігі (өзен-көл, орман, жануарлар мен өсімдіктер дүниесі) бір-бірімен тығыз байланыста, ажырамас бірлікте болады. Ол мыңдаған жыл бойы қалыптасқан тұтастық болғандықтан, өте төзімді, тұрақты келеді: климат пен табиғи өзгерістер аталмыш ареалдың жануарлар мен өсімдіктер дүниесінра қалы.
Табиғи жүйе - күрделі, таразысы тең кешен. Егер табиғи жүйенің тепе-теңдігі бұзылса, оның белгілі бір компоненті (өсімдік не жануар) жер бетінен жойылып не азайып кетуі мүмкін. Мәселен, орман оталса, ағаш пен онда тіршілік ететін жануарлар құрып кетеді. Өйткени азық-түлік арнасы бұзылып, жануарлардың тіршілік ететін ортасы тарылады.
Кейде экожүйеге әкеп қ пакетған биологиялық түр табиғи тепе-теңдіктің бұзылуына да әкелуі мүмкін. Мәселен, егер адам экожүйенің өзінде жоқ жануарды не өсімдікті әкеп, оған бейімдемек, жерсіндірмек болса, мұның арты жақсы болмауыққтимал. Ғылымда ондай оқиға жетерлік. Мысалы, ХІХ ғасырдың ортасында Аустралияға әкеп жерсіндірілмек болған қояндар құрлықтағы жайылым жерлердің бәрін құртып, ауыл шашашлыққа, қой менсінділінін ой ментілінін ой ментілінін ой ментілінін ой ментілінін ой ментілінін зала. Аустралияны отарлауға келген еуропалықтар кемемен бірге қоянды да ала келген көрінеді. Басында оны еуропалық ет үшін ұстаған, азғантай жерде, қора мен торшарбақта жайылған. Кейін жабайы табиғатқа шыққан қояндарға ешкім ие бола алмай қалды. Тың жерге тез үйренген қояндар жылдам өсіп, қой мен басқа жануарлардың таралым аймағын тарылтты. Қуаңшылық орнаментов, топырақ эрозияға тап болды.
Содан ғалымдар күш пен мол аржы біріктіріп, қояндарды әрең тоқтатты.
