Які ви знаєте уникнення потрапляння в релігійні секти​

Мольєр чудово зумів описати стан людства і його мету на сьогоднішній день. Яскравим прикладомявляється твір “Міщанин-шляхтич”, в якому розпоідається про чоловіка по імені Журден, який ладен на все аби здобуути собі титул.
Подекуди виникають багато смішних ситуацій за участі Журдена. Інколи хочеться іти його, оскільки він прагне чогось нового, прагне навчитися усього того, що недано йому із народження. Серед нас є багато таких людей, але вони рано чи пізно здаються, усвідомивши, що вони недосягнуть своєї мети. Але це не про Журдена. Цей чоловік йде до кінця і таким чином страждає, бо його обманюють на кожному кроці, хоча він цього незамічає, оскільки прагнення титулу закрило йому очі.
Яким б смішним нам здавався Журден, у нього було серце, що недано сьогодні таким людям. Він любив свою дочку і жінку і саме через них хотів добитися право на дворянство. Він був розумнішим від своєї жінки, оскільки вона заперечує освіту і вважає її непотрібною. Саме це відрізняло його від неї і від усіх інших.
Про те, які они сучасні Журдени? Є багато людей які хчуть довсти усьому світу про їх корість, я вважаю вони перш за все хочуть довесте це собі, оскільки нерозуміють самих себе і через це страждають усе життя. Мольєр хотів показати нам, що непотрібно добиватися вищих посад, оскільки не місце красить людину, а людина місце. І саме по такому принципі нам потрібно житти

Навіщо читати сучасну літературу?

Розповідаємо, чому не варто зупинятися тільки на класиці

Чи часто ви чуєте, що класичні романи - це майже 100% гарантія якості, а нові книги - як мінне поле, де ніколи не знаєш, на що натрапиш? Є й інше поширене твердження: все написано до нас, Толстого з Достоєвським нікому не переплюнути, а значить нові романи і читати не варто. Як би не так! Дуже навіть варто. Наводимо п'ять доказів наших слів.

Сучасна література допомагає зрозуміти проблеми суспільства

Хороші письменники вловлюють суспільні настрої. Чи не підлаштовуються під «запити споживача», а гостріше відчувають те, чим живуть і про що турбуються їхні сучасники. І кому, як не їм, промовляти травми покоління і виводити на поверхню приховані страхи. Так, близькі за часом події - поява гучного флешмоба # янебоюсьсказать і вихід роману «Маленьке життя» - можна, звичайно, назвати збігом, а можна побачити в цьому прорвався нарив, який тепер легше буде вилікувати.

«Нова проза відображає події і тренди в соціумі. Кожен з нас якимось чином ці їх переосмислює, виробляє власне ставлення до них. Невже не цікаво порівняти свої думки з думками автора? Книги сучасних письменників дозволяють залишатися в актуальному інформаційному полі. Будь-якому думаючої людини це безумовно важливо ».

Редактор відділу інтелектуальної прози Юлія Раутборт

Не випадкова тут і популярність історичних романів, написаних сучасними авторами. Літератори нерідко повертаються до подій минулого, щоб осмислити сьогодення. І на перший погляд здається, що Гонкурівської лауреат Ерік Вюйар в своїй «Порядку денному» в черговий раз розповів про гітлерівську Німеччину та її сусідів, а насправді - продемонстрував, як культура споживання зробила непереможними великі компанії і як лідер, чий авторитет підтримували ЗМІ , мало не знищив добру половину світу.

«Не секрет, що відразу після події книги пишуться погано, і зараз ми переживаємо наслідки Другої світової війни в літератур гаємо великий сплеск історичного роману. Це спроба проговорити травми: не тільки військові, але і наслідки сталінських чисток, наприклад ».

Літературний оглядач Наталя Ломикіна