Шариков - гібрид маргінала Чугункина і дворняжки, що не володіє ніякими культурними і моральними поняттями, але одночасно з гострим почуттям заздрості до всіх, хто хоч у чомусь його перевершує, схильністю до демагогії і нерозбірливістю в засобах в боротьбі за своє "місце під Сонцем"
Шарикова підтримує і використовує проти професора Преображенського Швондер, однак він не розуміє, що є для Шарикова лише засобом. Надалі навіть поверхнева культурність Швондера привела б його до конфлікту з Кульковим і, швидше за все, до знищення. Але першими ворогами Шариков вважав, звичайно, Борменталя і Преображенського, і якби не зворотна операція по перетворенню Шарикова в Шарика, їм би, безумовно, не пощастило.
