Розмова Ісуса і його апостолів на Оливковій горі триває. Відповідаючи на їхнє запитання про ознаку його присутності і закінчення віку, Ісус щойно навів приклади про 10 дівчат і про таланти. А тепер, на завершення, він розповідає приклад про овець і козлів.
Ісус починає його такими словами: «Коли прийде Син людський у славі і з ним усі ангели, він сяде на свій величний престол» (Матвія 25:31). Головний персонаж цього прикладу — це, безсумнівно, Ісус, адже він часто називав себе «Сином людським» (Матвія 8:20; 9:6; 20:18, 28).
Ісус сидить на своєму величному престолі і виносить схвальний вирок вірним людям, які нагадують овець
Коли ж відбуватимуться події, описані в прикладі? Тоді, коли Ісус «прийде... у славі» з ангелами і сяде на «свій величний престол». Він вже говорив, що Син людський «прийде на небесних хмарах із силою та великою славою» разом з ангелами, і це станеться «відразу після лиха» (Матвія 24:29—31; Марка 13:26, 27; Луки 21:27). Отже, описані в прикладі події сповняться в майбутньому, під час Ісусового приходу в славі. Що він тоді зробить?
Ісус пояснює, що «коли прийде Син людський», то «перед ним зберуться всі народи, і він відділить одних людей від інших, як пастух відділяє овець від козлів. І поставить він овець праворуч від себе, а козлів ліворуч» (Матвія 25:31—33).
Про овець Ісус говорить: «Потім Цар скаже тим, хто праворуч: “Прийдіть, усі, кого поблагословив мій Батько, успадкуйте Царство, приготоване вам від заснування світу”» (Матвія 25:34). Чому вівці отримують схвалення Царя?
Цар пояснює: «Коли я був голодний, ви дали мені їсти, коли був спраглий, ви дали мені пити. Я був чужинцем — і ви гостинно прийняли мене, я був нагий — і ви мене одягли. Я захворів — і ви попіклувалися про мене, я був у в’язниці — і ви мене провідали». Вівці, тобто «праведні», запитують, коли вони все це робили, і у відповідь Цар говорить: «Усе, що ви зробили одному з найменших моїх братів, зробили й мені» (Матвія 25:35, 36, 40, 46). Вівці не могли робити цих добрих вчинків у небі, тому що там немає хворих і голодних. Тож очевидно, що вони робили добро Христовим братам на землі.
Невірні люди засуджені як козли
А що сказати про козлів, яких Ісус ставить ліворуч? Він говорить: «Потім [Цар] скаже тим, хто ліворуч: “Ідіть від мене, про́кляті, у вічний вогонь, приготований Дияволу та його ангелам. Бо я був голодний — і ви не дали мені їсти, я був спраглий — і ви не дали мені пити. Я був чужинцем — і ви не прийняли мене гостинно, я був нагий — і ви не одягли мене, я був хворий та у в’язниці — і ви не попіклувалися про мене”» (Матвія 25:41—43). Козли отримують такий вирок заслужено, адже вони не виявляли доброти Христовим братам на землі.
Далі апостоли дізнаються, що вироки, винесені під час цього майбутнього суду, будуть остаточні. Ісус продовжує: «Тоді [Цар промовить]: “Правду кажу вам: усе, чого ви не зробили одному з цих найменших, не зробили й мені”. Вони будуть назавжди знищені, а праведні отримають вічне життя» (Матвія 25:45, 46).
Відповідь, яку Ісус дає своїм апостолам, містить багато цінних думок для всіх його послідовників і спонукує їх проаналізувати своє мислення і поведінку.
