ответ:на окраине деревни стоял странный дом. все считали что это дом волшебника. это так и было. все вокруг боялись проходить это дома. а хозяин дома был очень добрым и любезный к отношении животным.был у него щелок белого цвета.как то раз он решил прогуляться по деревни. люди увидели его и запаниковали. взяли в руки грабли,огонь и гонялись за ним. ему это достало и он решил показать свой дом. увидев это что дом превращается в что угодно. одныне они приходили в Волшебный дом как в музей каждый день.
Объяснение:Вот дружочек)
Як ви гадаєте, що означає бути вдячним? Пам’ятаєте, як ще з раннього дитинства батьки виховували у нас почуття вдячності. Пригостила якась тітонька цукеркою – обов’язково скажи: «Дякую!» То чому ж вдячність є важливою людською чеснотою? На мою думку, це здатність людини змінювати життя на краще. Ця цінність перетворює нас не просто в хороших людей, але й в досить сильних особистостей, окриляє й підіймає на сходинку вище. Вдячність буває різною, до батьків, до друзів, до природи, і навіть до незнайомої людини. Головне, щоб це було щиро та цілеспрямовано. Коли ми робимо добро іншим – це любов. Коли ми правильно приймаємо добро – це і є вдячність. Здавалося б, яке просте слово «дякую». Таке звичайне й таке важливе для кожного з нас. Такі слова не повинні бути штампами. Це має линути з середини, з душі. Тому, коли людина свідомо вживає слова вдячності, змінюються її життєві обставини. Приходить якась радість, міцнішають стосунки в сім’ї. А це, на жаль, під силу не кожному. Висловлюючи вдячність, ми і самі прагнемо робити добро. Це розуміння того, що тобі поталанило отримати й бажання поділитися з кимось. Це здатність серед мільйонів мінусів знайти один великий плюс. Отже, вдячність – абсолютний синонім щастя. Вона сповнює організм позитивною енергією. І тільки справжні особистості можуть сказати: “Я маю набагато більше, ніж міг би мати”!
