По-перше, не можна заворожено стояти і дивитися на величезну хвилю, як укопаний. Можливо, вам здасться ця рекомендація дивною: кому може прийти в голову стояти і дивитися? Але, як показує практика, багато хто саме так і робить. Чи то від жаху, чи то з цікавості.
По-друге, якщо цунамі вже дуже близько, просто бігти не до тому що хвиля рухається зі швидкістю 800 км на годину (швидкість літака), але чим ближче до берега, тим вона стає повільніше: швидкість знижується до 80 км на годину.
По-третє, якщо цунамі ще далеко, але про нього вже відомо, швидше за все, у вас є не більше 15-20 хвилин для того, щоб втекти. Тому замість того, щоб збирати свої речі, використовуйте час для втечі. Беріть тільки найнеобхідніше. Рятуйте не речі, а життя!
По-четверте, не варто бігти близько русел річок: саме русла річок при цунамі будуть розливатися в першу чергу.
Объяснение:
1 – ЦХЬАЪ, 6 – ЯЛХ,
2 – ШИЪ, 7 – ВОРХI,
3 – КХОЪ, 8 – БАРХI,
4 – ДИЪ, 9 – ИСС,
5 – ПХИЪ, 10 – ИТТ
Обратите внимание, что чеченские числительные с 11 по 18 образуются от цифр 1-8 с прибавлением окончания “ЙТТА”.
11 – ЦХЬАЙТТА
12 – ШИЙТТА,
13 – КХОЙТТА,
14 – ДЕЙТТА,
15 – ПХИЙТТА,
16 — ЯЛХИЙТТА,
17 – ВУЬРХIИЙТТА,
18 – БЕРХIИЙТТА,
Но: 19 – ТКЪАЯССАНА
20 – ТКЪА
Числительные от 1 до 20 пишутся слитно, а дальше – до 100 и далее – до 1000 – раздельно.
После 20 так же, как и в русском языке, счет обычный: 21 – это 20 и 1 — ТКЪЕ ЦХЬАЪ, 22 – 20 и 2 — ТКЪЕ ШИЪ и т д.
30, как мы уже говорили, будет ТКЪЕ ИТТ (20 и 10). А вот как сказать 31? ТКЪЕ ЦХЬАЙТТА. То есть 20 и 11.
40 – это дважды двадцать – ШОВЗТКЪА
50 — это 40 и 10 – ШОВЗТКЪЕ ИТТ
60 — 3 раза по 20 – КХУЗТКЪА
70 – это 60 и 10 — КХУЗТКЪЕ ИТТ
80 – 4 раза по 20 — ДЕЗТКЪА
90 – это 80 и 10 — ДЕЗТКЪЕ ИТТ
100 (сто) — БIЕ
После ста:
120- БIЕ ТКЪА (100 и 20)
121- БIЕ ТКЪЕ ЦХЬАЪ (100 и 20 и 1) и т.д.
200 — ШИ БIЕ (2 раза по 100) и т.д.
1000 (тысяча) — ЭЗАР
Объяснение:
