При першому знайомстві цар негативно поставився до дурня, побачивши його зовнішній вигляд. І він сказав: «Як-таки, щоб я свою дитину та за такого холопа видав!»
Після того, як дурень показав усім своє військо, ставлення царя до
на ньому так і сяє, шапочка золота, а сам такий гарний, зо Боже!
Веде своє військо, сам на воронім коні попереду, за ним
старшина».
Цар не дуже щирий по відношенню до хлопця, адже коли він
з'явився перед ним у латанні, то цар не захотів за нього віддати
свою доньку. А коли хлопець прибув зі своїм військом - цар
відразу змінив про нього свою думку.
Можливо, донька теж звернула увагу на хлопця і захотіла вийти за нього заміж лише після того, як він став гарним, ошатно вбраним, і коли прибув зі своїм військом.
Як прийшов він у місто, знайшов той кущ малини, викопав його — і потекла вода відтіль по всьому місту. Люди нагородили його і грішми, і усяким добром, так що він став тепер багатший від свого дядька.
настругав глухого кута, підкурив його — і дівчині стало краще, а за
три дні то й зовсім одужала, знову стала такою, як була.
Король і всі люди такі стали раді, що й не сказати. Король на
радощах і каже цьому чоловікові:
— За те, що вилікував мою дочку, я її віддам за тебе, а коли
помру, ти станеш королем.
Сумував, сумував він, а далі й думає: «Піду й я вішатись, може, й
мені так пощастить, як моєму небожеві».
Узявши мотузок, пішов у ліс на те саме місце, де хотів вішатись
його небіж. Але йому не так пощастило — де не взялись чортяки,
схопили його та й почепили на найвищій гілляці.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку