Пісня про Гайявату” — це не просто переказ давніх легенд, написаний у віршованій формі; це поєднання елементів лірики і епосу. Лонґфелло надав своєму творові довершеної поетичної форми, достеменно передавши світосприйняття і почуття первісних дітей землі. У поемі світ населений духами, героями, давніми божествами. Природа та її сили мають магічний характер. Ми опиняємось на південному березі Верхнього озера, в далеких лісах Північної Америки, потрапляємо у фантастичний світ вірувань і легенд індіанських племен дакотів, ірокезів, оджибвеїв… Говному героєві поеми — Гайяваті, сину Місяцевої дочки Венони і Західного вітру— властиві найпрекрасніші і найблагородніші риси. Він — уособлення кращих людських чеснот - сильний, хоробрий, мудрий, сраведливий, відданий своєму народові. Поема побудована як казкова біографія героя. Розповідається про його божественне походження, зростання, одруження, перехід із земного в потойбічний світ (бо справжній герой безсмертний).
Удачі тобі
Объяснение:
Кыш көне мин язның беренче хәбәрчеләренең кошлар икәнен белә идем. Бер сорау мине ялгыз калдырмады: язның тиздән килүен беренче булып белү өчен кошларның күренешен кайдан көтәргә?
Язгы каникул вакытында әтием белән күчеп килүче кошлар кире кайтачак мизгелне кулдан ычкындырмас өчен ашатучылар һәм кош оялары ясарга булдык. Моның өчен структураларны ишегалдына элдек. Кошларга җилдән һәм кардан сакланган җылы сыену урыны кирәк. Аларга фатирларда бөтенләй яшәргә кирәк түгел, һәм оядагы агачларда әле салкын.
Шуңа күрә хәзер, иртән мәктәпкә баргач, күптән көтелгән кошларның кайтуын сагынмыйм. Дуслар белән мактанырлык нәрсә дә булыр.
