В африканському селищі відбулося велике свято. На таких святах усі чекають на прихід лісового духа — чаклуна "мганга". Він зазвичай з'являється весь розписаний дивними фарбами, у чудернацькому вбранні. І ось він з'явився! Це був велетень. Танцював, підскакував, волав несамовито, підкидаючи списа, та обрав собі дві жертви: місіс Уелдон і її сина.
Ніхто не посмів опиратися йому. Він звалив жертви собі не плече та зник у хащі. Жінка знепритомніла. Джек гамселив чудовисько маленькими кулачками.
Виявилося, що той, хто вкрав Бенедикта та місіс Уелдон з сином, був зовсім не чаклун, а добрий Геркулес, вдячний за свій порятунок на морі. Вдалося чорношкірому велетню врятувати й Дика Сенда. Маленька група пробирається до моря, щоб сісти на якийсь корабель. Випадково вони зустрічають Негоро. Дик та Геркулес не встигають нічого зробити: Динго кидається на підступного кока та перегризає йому горлянку.
На жаль, перед смертю негідник встиг встромити у вірного собаку кинджал, і пес загинув. З'ясувалося, що колись Негоро заради грошей убив першого хазяїна Динго — Сема Вернона.
Нарешті всім, хто врятувався, пощастило дістатися до Америки. Дик став місіс Уелдон за старшого сина, Геркулес — за вірного друга. А негрів, що було продані у рабство, згодом знайшов та викупив містер Уелдон.
На честь повернення мандрівників було влаштовано бенкет. Перший тост був за Дика Сенда — п'ятнадцятирічного капітана!
Уже в період Середньовіччя на теренах України поширюються досконаліші, ніж ручні жорна, засоби переробки зерна — водяні млини і вітряки. Перші з них були двох видів: стаціонарні (з греблею) і наплавні (розташовані на поромі, на так званих ладєйних суднах). Стаціонарний водяний млин приводився в дію за до води, яка текла від греблі змонтованим дерев'яним жолобом і падала на ковші його колеса зверху, а навлавний — за до протічної води. В останньому випадку колесо млина обладнували довгими лопатями
Объяснение:
