Підготувати повідомлення про Велике переселення народів на території нашого краю

ответ:

мій улюблений міфологічний герой

я прочитала багато міфів, і грецька міфологія полонила мене своїм оптимізмом, красою, благородством. прометей, ахілл, геракакл, деметра, персефона, дедал, ікар та багато інших героїв надовго залишаються в пам'яті. та найбільше мені сподобався орфей.

він був дивовижним співаком. орфей «співав так, що зачаровував навіть диких звірів, а дерева і скелі підступали ближче послухати той спів». замовкали тоді галасливі птахи, вщухали буйні вітри, морські хвилі лагідно лягали на берег. і вся природа завмирала, слухаючи божественного співця. музика і спів орфея аргонавтам здолати труднощі їхнього походу за золотим руном.

орфей зазнав романтичного кохання до евридики. та не судилося їм щастя. евридика померла від укусу змії. а орфей тяжко переживав її смерть. він самотньо сидів на березі моря, і його спів бринів, як плач.

не витримуючи розлуки з коханою, орфей вирішив спуститися у царство мертвих і вивести звідти евридику. він звернувся з проханням до бога підземного царства аїда. у його словах було скільки щирості, туги, палкого кохання, що аїд змилосердився і відпустив евридику.

щасливий, він повертався на землю. та все ж не зміг уберегти кохану. під час подорожі на землю, турбуючись про евридику, орфей озирнувся і через це навіки її втратив.

до кінця своїх днів орфей тужив за евридикою, залишившись їй вірним.

мене привабив цей герой своїм великим талантом і надзвичайною вірністю у коханні.

як згадка про дивовижний талант орфея на небі палає сузір'я ліри. а про його вірну любов люди розпові легенди ось уже багато століть.

объяснение:

Материалы к сравнительной характеристике Николая и Веры Алмазовых.
Николай   
«.. .он   выпустил   из  рук   портфель, который упал на пол и раскрылся, а сам  бросился  в  кресло, злобно хрустнув сложенными вместе пальцами...» «Алмазов быстро повернулся к жене и заговорил горячо и раздражённо,   как  обыкновенно   говорят, высказывая    долго    сдерживаемую обиду», «...он злобно ткнул портфель с чертежами...» «Он не сопротивлялся, но продолжал смотреть в угол с обиженным выражением».   
«Самый безобразнейший педант, какие только есть на свете, да ещё немец вдобавок».
«Во всё время разговора он вытаскивал из стоявшей перед ним пепельницы горелые спички и ломал их на мелкие кусочки, а когда замолчал, то с озлоблением швырнул их на пол».
«... вытаращил глаза Николай Евграфович».
«...лицо его сияло торжеством одержанной победы».
«Славный он, профессор, и умница такой. Право, мне жаль, что я его обманул. Один из лучших профессоров у нас. Знания — просто чудовищные».

Вера
Она   научилась   встречать  каждую  неудачу  с  ясным, почти весёлым лицом. Она отказывала себе во всём необходимом, чтобы создать для мужа хотя и дешёвый, но всё-таки    необходимый   для занятого   головной   работой человека комфорт», «...вдруг  Верочка  энергичным движением вскочила с кресла», «...возразила  Вера, топнув ногой...».
«Она поехала вместе с мужем за город, всё время, пока сажали кусты, горячо суетилась и мешала рабочим и только тогда согласилась ехать домой, когда удостоверилась, что дёрн около кустов совершенно нельзя отличить от травы, покрывавшей всю седловинку».
«На другой день Вера никак не могла усидеть дома и вышла встретить мужа на улицу».