Задолго до того, как появились какие-либо знания об электричестве, люди знали о свойствах электрических рыб. Древнеегипетские тексты, датируемые 2750 годом до н. э., упоминают этих рыб как "Громовержцев Нила" и описывают их как "защитников" всех других рыб. Тысячелетия спустя об электрических рыбах вновь сообщали древнегреческие, римские и арабские естествоиспытатели и врачи[2]. Некоторые древние писатели, такие как Плиний Старший и Скрибоний Ларг, свидетельствовали о парализующем действии электрических разрядов, производимых электрическими сомами и электрическими скатами, и знали, что такие разряды могут перемещаться вдоль проводящих объектов.[3] Пациентам, страдающим от таких недугов, как подагра или головная боль, предписывалось дотрагиваться до электрических рыб — в надежде, что мощный разряд излечит их.[4]
Заздрість з іншого боку споглядає та говорить «Я хочу, щоби ти був нижче мене». Заздрість за суттю є конкуренційна. Заздрість спричиняє лише біль та смуток. Заздрість забирає радість, оскільки вона протилежна вдячності. Іншою причиною, що робить заздрість смертельним гріхом, є те що вона провадить до найгіршого гріха з усіх — ненависті, відсутності любові. Гнів теж провадить до ненависті, але дорога від заздрості коротша і пряміша. Заздрість ненавидить іншого за те, що він має щось добре. Заздрість є теж шляхом, що провадить від гордості, найбільшого гріха, до ненависті, найнижчого гріха, як Святий Григорій Великий сказав в Моралії (XXXI 45) «Духовні пороки є так близько споріднені один до одного, що один повстає від інших» подібно раку.
Объяснение:
