Кожен із нас користується різними повсякденними речами, які роблять наше життя легшим, а
іноді без них обійтися і зовсім неможливо. До таких речей належить і посуд. В умовах розвитку науково-
технічного прогресу люди прагнуть зробити своє життя більш екологічним, тому спробуємо дізнатися про
посуд із природних матеріалів (дерево, глина) та звернемося до витоків його виготовлення. Необхідно
систематизувати та узагальнити відомості про традиційний український посуд, зосередити увагу на
особливостях його застосування в Придніпровському регіоні.
Останнім часом і
в світі, і в Україні дедалі більшу увагу
приділяють екологічно чистим продуктам та
здоровому харчуванню. Однак, аби
споживати смачну їжу - не нашкодити
своєму здоров’ю, замало вибирати лише
корисні продукти. Не менш важливо
підібрати якісний посуд, який зробить страви
смачнішими та кориснішими.
Глиняний посуд у часи його використання українцями (в даному контексті обмежимося хронологічним періодом від кінця ХІХ – до першої половини ХХ століття), побутував як для повсякденного вжитку так і для здійснення обрядів під час свят. Взявши за основу останнє призначення, виокремлю його в умовну групу, яку назву «празниковий глиняний посуд». Цей посуд відрізняється від звичайного, повсякденного, часом використання, в окремих випадках – формами, декором чи окремими його елементами.
В последний день занятий перед зимними каникулами учительница задала задание: описать самый счастливый день каникул.
Главный герой- мальчик-подросток начинает свои каникулы с большой ссоры родителей прямо в новогоднюю ночь. Несколько дней мальчик не мог помирить родителей, хотя очень старался: прибирал в доме, делал зарядку, даже закалялся. В доме было тихо и спокойно, но родители не разговаривали между собой.
И тогда мальчик решил создать стрессовую ситуацию, подстроил всё таким образом, будто его похитили, а сам ночевал у своего друга Женьки. Родители страшно испугались, они бегали по всем друзьям и одноклассникам, ходили в милицию, искали ребенка по всему городу. Конечно, в горе они забыли про свои обиды и ссору и... помирились.
Тогда мальчик "нашелся". В дома снова стало уютно, тепло и спокойно. Но в сочинении, заданном учителем, главный герой ничего не писал об этом случае, он написал, что в свой самый счастливый день он ходил в галерею.
Главная масл - нужно дорожить чувствами близких людей, беречь их и свою семью.
Главные герои
Мальчик- рассказчик
папа мальчика
мама мальчика
Валентина Георгиевна - учительница
Женька - Могила, друг мальчика
Объяснение:
