От души заранее
нужны вид сверху, слева, спереди

Реферат

Соціальна реклама на податкову тематику спрямована на усвідомлення платником податків значення податків для держави, і для себе особисто

Реклама логічно представляє собою складову частину формування авторитету установи, організації, підприємства.

"Реклама [фр. Reklame, лат. Reklamare – викрикувати] це:

інформація про товари, різноманітні види послуг тощо, покликана стимулювати попит на ці товари, послуги;

розповсюдження інформації про когось або про щось з метою створення популярності – так словник іншомовних слів трактує значення цього терміна".

У Законі України "Про рекламу" подається дещо звужене тлумачення реклами: "Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який б з метою прямого або опосередкованого прибутку".

Традиційно використовувалась комерційна реклама з метою активізації й прискорення реалізації товарів. Але починаючи з 1936 року, американська фірма" Уорнер і Суізі" першою розгорнула рекламну кампанію, мета якої полягала в підкресленні могутності Америки як держави, значення американського підприємства для майбутньої держави. Такі ж дії фірмою здійснювалися і після другої світової війни, заклавши тим самим основи унікального типу реклами – реклами іміджу, а не продукції. З часом цей напрям реклами отримав різні назви – інституційна реклама, реклама іміджу, реклама служіння державі, паблік рілейшнз реклама, престижна реклама".

Організації, що добре розуміються на особливостях сучасної цивілізації, починають розуміти переваги орієнтації на тривалі соціальні взаємозв’язки із громадськістю. У такій рекламі мають потребу не лише фірми – товаровиробники, а й інші структури, державні органи.

У статті 11 Закону України "Про рекламу" така діяльність щодо інформування й переконання населення називається "соціальною рекламною інформацією", тобто соціальною рекламою, під якою розуміється інформування державних органів з питань здорового життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яке не має комерційного характеру.

Различают следующие периоды постэмбрионального развития ребенка: период новорожденности, грудной период, раннее детство (ясельный период), дошкольный и школьный периоды. Формирование организма заканчивается к 22–25 годам.
- Период новорожденности (первые 4 недели жизни). Поза новорожденного напоминает положение плода в матке. Большую часть суток он спит, просыпаясь лишь ко времени кормления. Наиболее гармонично ребенок развивается при естественном грудном вскармливании.
- Грудной период (с 5-й недели до конца 1-го года жизни). В двигательной системе ребенка происходит много изменений: в конце 1-го месяца жизни он пытается распрямить ножки, на 6-й неделе поднимает и удерживает головку, на 6-м месяце сидит, в конце 1-го года жизни пытается делать первые шаги. Интенсивно развивается и психика ребенка. На 2-м месяце он улыбается при виде ярких предметов, при появлении матери, к 4-му месяцу берет в рот игрушки, исследуя их, начинает различать взрослых людей. К концу 1-го года жизни ребенок начинает понимать многие фразы родителей.
- Период раннего детства (от 1 до 3 лет). У ребенка активно развиваются двигательные навыки. Он начинает ходить, овладевает различными способами манипулирования предметами. В этот период у ребенка появляется стремление к познанию мира, тяга к самоутверждению.
- Дошкольный период (от 3 до 6 лет). Дети проявляют огромный интерес к окружающему миру – это стадия вопросов, или «почемучный» возраст. Для развития мышления, речи и трудовой деятельности особенно важен период от 2 до 4 лет. Если он упущен, то возникает отставание психического и физического развития.
- Школьный период (от 6 до 17–18 лет), включающий период полового созревания. Происходит качественное изменение всей деятельности человека. Школьники младших классов медленно и с трудом выполняют сложные и точные движения. Окончательное формирование двигательной деятельности заканчивается к 18 годам. Физиологической особенностью сердечно-сосудистой системы подростка является отставание роста сосудов (их поперечного сечения) от роста сердца, что нередко приводит к расстройствам кровообращения, возникают головокружение, повышенное кровяное давление, нарушения работы сердца. Особенно сильно это проявляется в период полового созревания: у подростков увеличивается возбудимость, возникает повышенная раздражительность, наблюдается расстройство сна. Усиленное выделение гормонов поддерживает в организме состояние высокой активности. Происходят серьезные изменения в строении и функционировании организма. К 18 годам большинство физиологических функций молодого человека приближается по показателям к функциям взрослого.