Казахская культура – это отражение истории кочевого народа. На протяжении тысячелетий по казахским степям ходили племена кочевников, которые сформировали свое уникальное мировоззрение, создали своеобразные обычаи и традиции, и сотрудничали с соседними народами и культурами. В XIX-XX веках многие казахи стали менять кочевой образ жизни на оседлый, и происходило развитие новых культурных аспектов казахского народа. Сегодня культура Казахстана – это огромный пласт различных видов искусства, традиций и быта, пропитанный духом кочевого . юрта дом кочевника. это переносной дом, который легко и быстро можно собрать, а потом так же разобрать и погрузить его части на лошадей и верблюдов, отправляясь на новые пастбища. Для казахов юрта является символом уюта, связи с землей и вселенной, напоминанием о кочевом . Она состоит из трех элементов, соединявшихся вместе: решеток (кереге), образующих стены юрты; купола из жердей (юк), крыши юрты; и вершины (шанырак), служащего потолочным окном. Кстати, шанырак изображен на национальном гербе Казахстана.Казахи – большие поклонники словесного искусства. Казахская литература и поэзия насчитывают тысячи лет – на протяжении веков пересказывались различные легенды и сказания, но самыми известными были эпосы «Коркыт-ата» и «Огузнаме». Поэты Средневековья в Казахстане обычно рассказывали свои произведения под аккомпанемент домбры или кобыза (щипковые музыкальные инструменты), и устраивали соревнования в чтениях «айтыз», что напоминает современные рэп-баттлы. Письменная литература Казахстана сформировалась только в XIX веке, и среди писателей того времени особо выделяется Абай Кунанбаев, именем которого сегодня в Казахстане и других странах названы поселения, улицы, театры, школы и университетыУмение держаться в седле – неотъемлемая часть жизни кочевника. Поэтому в Казахстане издавна были популярны различные конные игры, где всадники могли показать свое мастерство и похвастаться своим резвым скакуном. Самая популярная игра - «Кокпар», которая в других центральноазиатских странах так же популярна и известна под названиями кок-бору (кырг.), купкари (узб.), бузкаши (тадж.). Есть командный вид этой игры – «Улак». В основе этой игры лежит борьба за тушу барана, которую надо на скаку поднять с земли и дотащить до определенного места, не отдав соперникам. Другой популярной игрой является «Аламан байге» - скачки на большие дистанции – 10, 20, 50 и даже 100 километров. По правилам здесь можно использовать только местные породы лошадей. А также есть игра «Кыз куу», в которой парню надо догнать и поцеловать девушку. Культура Казахстана не будет полной без упоминания казахской национальной одежды. Сегодня в Казахстане редко можно увидеть людей в традиционной казахской одежде, разве что в отдаленных районах, или на праздниках. Но в , представители всех сословий носили примерно одинаковую одежду, отличавшуюся лишь качеством отделки и наличием различных украшений. Казахский мужской костюм состоит из шапана (халат с поясом) и головного убора, которым может быть тюбетейка, колпак или меховая шапка (всё зависит от погоды и обстоятельств). Женский костюм состоит из платьев и свадебного головного убора «саукеле», на смену которому, после рождения ребенка, приходит «кимешек» - белая шаль, повязанная на голове особым образом.
Объяснение:
думаю достаточно
1. У Конституції України закріплена ціла низка як традиційних, так і нових гарантій прав та свобод людини та громадянина, які дозволяють кожному громадянину обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними й соціально – політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах. Зокрема, кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, водночас має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток особистості (стаття 23 Конституції України).
Конституція закріплює право кожного на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (стаття 28 Конституції України).
Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (стаття 27 Конституції Украины).
2. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України .
Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством.
До системи місцевих органів виконавчої влади входять місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
