На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два колишніх співучня. Вони дуже різні: один — тонкий, другий — товстий. Та й поводяться вони теж по-різному. Тонкий багато говорить, хвалиться своїм сином Нафанаїлом, дружиною. Розповідає, що він колезький асесор, живе бідно, робить портсигари і продає їх по карбованцю. Мабуть, тонкий вважає, що в нього справи йдуть непогано. Він навіть трохи хизується перед товстим. Але це було до тієї миті, коли товстий зізнається, що дослужився до чину таємного радника, має дві зірки. Тонкий раптом зблід, скам'янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка: вдавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Ставлення до колишнього друга з боку тонкого одразу змінюється: він звертається до товстого «Ваше превосходительство», відверто плазує перед ним. У чому причина такої різкої зміни? Просто в тому, що колишній однокласник посідає вище місце у суспільстві. І ось забуто шкільні пустощі, а між друзями пролягла глибока прірва.Боляче дивитися на добровільне самоприниження, самознищення, плазування перед чинами.Прочитавши ці твори й здивувалася, наскільки вони актуальні. Адже тема підлабузництва залишається актуальною і за наших часів.
Наступила всеми долгожданная весна,яркая и тёплая.Просыпаясь с утра можно услышать громкое чириканье птичек-это птицы с юга и других тёплых стран уже прилетели и радуются весне. Уже бегут ручейки,а маленькие дети нашли себе развлечение-делают бумажные кораблики,запускают по ручейкам и бегут за ними,смотрят куда кораблики уплывут,весело! Уже на проталинах видна зелёная травка,солнышко греет землю и растут мелкие цеточки,уже настроение у всех приподнято.Проснулись жучки и звери.Пошли на охоту,поели,попили,пошли убирать берлоги,осматривать свой дом после спячки.Природа оживает.
