головна ідея твору «До Афродіти» міститься саме в діалозі Афродіти й героїні Сапфо, завдяки якому вірш перетворюється на хвалебну пісню почуттям, здатності людини кохати з силою не меншою, ніж це почуття доступне богам. Це почуття, що водночас возвеличує людину до божественного рівня й змушує падати так низько, що це неможливо осягнути ні розумом, ні висловити словом.
