Будь-яка брунька – це зачаток пагона якоїсь рослини. Як правило, вона утворюється в пазусі листа або ж в кінцевій частині пагона. Іноді здійснюється формування бруньок на стеблах, коренях. Вегетативний зачаток пагона включає в себе зародкове стебло і листя.
Вегетативна брунька рослин може формуватися зі сплячої бруньки, що утворюється на гілці дерева. Пагони виростають з відповідних зачатків в рамках різних етапів вегетації – наприклад, навесні.
Генеративна брунька. Даний вид бруньки є зачатом пагона, з якого потім виростають квітки і суцвіття рослин. В принципі, можливі випадки формування з генеративних бруньок ділянок стебел або листя (їх зачатки також є в структурі відповідної бруньки деяких рослин).
Різниця між вегетативною та генеративною брунькою
Головна відмінність вегетативної бруньки від генеративної полягає в тому, що із зачатка першого типу виростають стебла і листя рослин, із зачатка другого типу – квітки або суцвіття;
Слід зазначити, що бувають і змішані, тобто вегетативно-генеративні бруньки. Як ми зазначали вище, в структурі генеративних бруньок деяких рослин є також зачатки стебел і листя;
Генеративні бруньки звичайно крупніше вегетативних. Їх верхівка в багатьох випадках більш округла, ніж у вегетативних зачатків.
Объяснение:
Обмін речовин і енергії складає єдине ціле і підпорядковується універсальному закону збереженням матерії і енергії.
Метаболізм забезпечує сталість постійно втрачаючи організмом речовин (вода, мінеральні сполуки), забезпечує організм енергією, необхідною для руху, секре.ції, виявлення ряду речовин і інших проявів життя.
Обмін речовин складається із процесів асиміляції і дисиміляції.
Асиміляція (анаболізм) – процес засвоєння організмом речовин, при якому затрачується енергія.
Дисиміляція (катаболізм) – це процес розпаду складних органічних сполук, який проходить з виділенням енергії.
Єдиним постачальником енергії для організму людини і тварин є окислення органічних речовин, які поступають з їжею. При розщепленні харчових продуктів до кінцевих елементів – вуглекислого газу і води, - виділяється енергія, частина якої переходить в механічну роботу, яку виконують м'язи, друга частина використовується для синтезу більш складних сполук або накопичується в спеціальних мікро енергетичних сполуках.
Макроенергетичними сполуками називають речовини, розщеплення яких супроводжується виділенням великої кількості енергії. В організмі людини і тварин роль макроенергетичних сполук виконують аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) і креатин фосфат (КФ).
Білками (протеїнами) – називають високомолекулярні сполуки, які складаються із амінокислот. Білки виконують важливі функції в організмі.
Структурна або пластична, функція пов’язана з тим, що білки є головною складовою частиною всіх клітин і міжклітинних структур. Білки також входять в склад основної частини хрящів, кісток і шкіри. Біосинтез білків визначає ріст і розвиток організму.
Каталітична або ферментативна, функція білків, полягає в прискорення біохімічних реакцій в організмі. Від активності білків – ферментів залежить здійснення всіх видів обміну речовин в організмі.
Захисна функція білків проявляється в утворенні антитіл при потраплянні в організм чужорідного білка (бактерій).
Крім того білки зв’язують токсичні речовини і отрути, які попадають в організм і забезпечують згортання крові і зупинку кровотечі при ранах.
Транспортна функція – полягає в перенесенні багатьох речовин. Забезпечення клітин киснем і виділення вуглекислого газу із організму здійснюється складним білком – гемоглобіном, ліпопротеїди забезпечують транспорт жирів.
Важливою функцією білків є передача спадкової інформації, в якій важливу участь відіграють нуклеотиди. В склад нуклеотидів входять нуклеїнові кислоти.
Розрізняють два основні види нуклеїнових кислот:
рибонуклеїнові кислоти (РНК),
дезоксорибонуклеїнові кислоти (ДНК).
Важливою біологічною функцією нуклеїнових кислот є їх участь в біосинтезі білків.
Регуляторна функція білків направлена на підтримку біологічних констант в організмі, які забезпечуються регулярними впливами різних гормонів білкової природи.
Енергетична роль білків полягає в забезпеченні енергією всіх життєвих процесів в організмі тварин і людей. при окисленні 1 г білка в середньому виділяється енергія рівна 16,7 кДж (4,0 ККал).
В організмі постійно проходить синтез і розпад білків. Білки не можуть бути замінені іншими харчовими речовинами. Так як і синтез в організмі можливий лише із амінокислот. Також білок може заміняти собою жири і вуглеводи.
До жирів відносять неоднорідні в хімічному відношенні речовини, які ділять на прості ліпіди (нейтральні жири, віски), складні ліпіди (фосфоліпіди, гліколіпіди, сульфоліпіди) і стероїди (холестерин та ін.). Основна маса ліпідів в організмі людини представлена нейтральними жирами. Нейтральні жири їжі людини є важливим продуктом енергії. При окисленні 1г жиру виділяється 37,7 кДж (9,0 ККал) енергії.
Добова потреба дорослої людини в нейтральному жирі становить 70-80г, для дітей 3-10 років – 26-30г.
