Відповідь:
Органом статевого розмноження та утворення насіння у хвойних є шишка. Здебільшого шишка має вісь, що несе луски двох типів: покривні і насінні. Ці луски є видозміненими пагонами, які або дерев'яніють, або стають м'ясистими чи шкірястими. Отже, шишка – це система видозмінених пагонів, листки яких перетворилися на луски.
У сосни є мікростробіли ("чоловічі шишки") та жіночі шишки на одній рослині, тому вона є однодомною.
Насінні зачатки з яйцеклітинами формуються в червонуватих жіночих шишках, які утворюються весною на верхівках цьогорічних пагонів.
Чоловічі шишки формують пилкові зерна із сперміями також навесні.
Ці шишки мають жовтуватий колір і розташовані на верхівках минулорічних пагонів. Після вітрозапилення насінні луски жіночих шишок закриваються і пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення. Запліднення одинарне, тобто лише один з сперміїв зливається з яйцеклітиною. Надалі із зиготи утворюється зародок насінини, із покривів насінного зачатка – насінна шкірка, а в клітинах ендосперму накопичується запас поживних речовин. Так формується насінина. Дозріває насіння наприкінці другого літа після запилення
Пояснення:
Здесь имеет значение все — и количество, и качество.
Если вы держите организм на "голодном пайке" в плане воды — вы не просто рискуете, вы его планомерно уничтожаете.
Недостаток воды не дает нормально протекать химическим процессам в организме. Обезвоживание и нарушение рН среды провоцирует множество болезней.
То же можно сказать и о потреблении некачественной воды.
Чтобы вода дошла до клетки и попала в нее, она должна быть такой, какой надо организму. Иначе ему придется самому проводить "фильтрационные" работы и адаптировать воду под себя, расходуя на это жизненные ресурсы.
