Концепція статі включає два фундаментальних явища: статевий процес (злиття гамет двох особин) та статева диференціація (поділ цієї інформації на дві частини). Статевий процес та статева диференціація є різними явищами: перше створює та збільшує різноманіття генотипів, а друге скорочує його вдвічі.
Репродуктивні переваги нестатевих форм розмноження полягають у кількості потомства, а переваги гермафродитизму – у різноманітті. Головне питання полягає у тому, щоб визначити переваги, які дає статева диференціація, тобто переваги двох окремих статей у порівнянні з гермафродитами. Оскільки статеве розмноження не пов’язане з репродуктивними перевагами, повинні існувати деякі інші.
Для еволюційного процесу статеве розмноження має декілька переваг у генетичному плані: 1. Поєднує в одному нащадку дві корисні мутації (засіб поширення сприятливих рис). 2. Об’єднує шкідливі на даний час мутації у непристосованих нащадків, які потім виключаються з популяції (видалення шкідливих генів) 3. Створює нові комбінації генів, які можуть бути більш придатними, ніж ті, що існували раніше
Стать може бути , за до якого створюються нові генотипи. Оскільки статевий тип розмноження поєднує гени двох осіб, у популяції можуть легше поєднувати вигідні гени, ніж нестатеві популяції. Якщо у різностатевій популяції виникають два різні алелі у різних локусах хромосоми. Хромосома, що містить два вигідні алелі, може бути вироблена протягом деяких поколінь шляхом рекомбінації. У популяції, особини якої розмножуються нестатевим шляхом, хромосоми теж здатні поєднувати у собі ті ж самі мутації. Але на виникнення мутації безпосередньо піде набагато більше часу.
Статевим шляхом можуть розмножуватись не тільки рослини і тварини, але й гриби та протисти. Завдяки викопним еукаріотам було визначено, що статеве розмноження виникло близько 1,2 млрд. років тому у Протерозойському Еоні.[11] Ймовірно, що статева еволюція була невід’ємною частиною еволюції еукаріотів.
ответ:У цьому підрозділі ви дізнаєтесь про те, як формуються і які різноманітні та складні стосунки між особинами в межах популяції, залежно від життя.
Основні поняття і терміни: етологія, етологічна поведінка, етологічна структура, форми гуртового існування (колонії, зграї, стада), ефект групи; взаємовідносини «домінування - підлеглості ”.
Вивчення життя, повадок різних тварин складне і захоплююче. Знання особливостей індивідуальної та групової поведінки тварин різних видів у природних умовах та свійських тварин у тваринницьких господарствах є дуже важливими і необхідними.
Етологічна структура популяції формується на основі стосунків між особинами популяції.
Поведінка тварин відносно інших членів популяції залежить від життя тварин (поодиноко чи групами). Наука, що вивчає закономірності поведінки тварин, називається етологією.
Етологічна (поведінкова) структура популяції - це система форм взаємовідносин між членами однієї популяції, яка сформувалася внаслідок адаптації до умов середовища проживання і до життя.
Цілком одиночне існування живих організмів у природі не зустрічається, оскільки при цьому неможливе їхнє розмноження.
Форми спільного існування особин у популяції дуже різноманітні. Тривалість і міцність зв’язків між ними теж різна. Для деяких видів характерні слабкі контакти між особинами. Такими є види водних тварин, яким властиве зовнішнє запліднення (одиночні актинії). Короткочасні (на час розмноження або в місцях зимівлі) групування ігаються і у тварин із внутрішнім заплідненням (численні види комах).
Ускладнення і зміцнення контактів і стосунків між особинами популяції супроводилось посиленням зв’язку між статевими партнерами та виникненням контактів між батьками і нащадками. Так виникли різноманітні за складом і тривалістю існування полігамні та моногамні сім’ї (у лелек, лебедів, журавлів та багатьох інших видів птахів і ссавців).
Вибір партнерів у багатьох із цих тварин супроводжується активним пошуком і різким посиленням контактів між особинами, особливо шлюбною поведінкою, дуже різноманітною і нерідко дуже складною. При сімейному і життя встановлюються міцніші зв’язки між батьками та їхнім потомством, розвиваються різні форми турботи про своїх дітей.
Ускладнення поведінкових зв’язків між особинами популяції сприяло формуванню більших об’єднань тварин - зграї, стада, табуни, колонії.
Колонії - це групові поселення осілих тварин. Вони можуть бути тимчасові, або періодичні (на період розмноження), або довготривалі. Будучи простими скупченнями поодиноких особин певного виду, колонії функціонують як цілісний організм, де окремі члени, подібно як органи, виконують певні життєві функції. Колонії є формою існування деяких видів водних безхребетних тварин (корали), водоростей (джгутикових зелених - вольвокс, діатомових), на час розмноження формуються колонії з чайок, граків, гагар та інших (рис. 5.6). Серед ссавців колоніальними є бабаки, пищухи, лемінги. їхні колонії частіше виникають не як територіальні об’єднання особин різних сімей, а на основі розростання сімейних груп. Звірків, які прийшли з іншої колонії, в разі повної зайнятості території, виганяють. Вони можуть вливатись до складу їхнього населення в період низької чисельності.груповий життя особливості поведінки тварин колонії
Объяснение:
