Де міститься поживні речовини в пшениці та квасолі​

Водоросли (лат. Algae) — гетерогенная экологическая группа преимущественно фототрофных одноклеточных, колониальных или многоклеточных организмов, обитающих, как правило, в водной среде, в систематическом отношении представляющая собой совокупность многих отделов.
Водоросли — группа организмов различного происхождения, объединённых следующими признаками: наличие хлорофилла и фотоавтотрофного питания; у многоклеточных — отсутствие чёткой дифференцировки тела (называемого слоевищем, или талломом) на органы; отсутствие ярко выраженной проводящей системы; проживание в водной среде, либо во влажных условиях (в почве, сырых местах и т. п.) .
Некоторые водоросли к гетеротрофии (питанию готовой органикой) , как осмотрофной (поверхностью клетки) , так и путём заглатывания через клеточный рот (эвгленовые, динофитовые) . Размеры водорослей колеблются от долей микрона (кокколитофориды и некоторые диатомеи) до 40 м (макроцистис) . Таллом бывает как одноклеточным, так и многоклеточным. Среди многоклеточных водорослей наряду с крупными есть микроскопические (например, спорофит ламинариевых) . Среди одноклеточных есть колониальные формы, когда отдельные клетки тесно связаны между собой (соединены через плазмодесмы или погружены в общую слизь) .
К водорослям относят различное число (в зависимости от классификации) отделов эукариот, многие из которых не связаны общим происхождением. Также к водорослям часто относят синезелёные водоросли или цианобактерии, являющиеся прокариотами. Традиционно водоросли причисляются к растениям.

Так чи інакше абсолютно усі рослини можна назвати мандрівниками. В першу чергу, через те, що в процесі свого розселення вони долають іноді дуже навіть значні відстані за до різноманітних факторів оточуючого середовища: вітру, води, комах, звірів і інших.

Деякі рослини мають також специфічні анатомічні пристосування до таких мандрівок. Наприклад, насіння кульбаби має спеціальні поверхні, які призначені для того, чтоб пересуватися в потоках повітря на більш далекі відстані. Крім того насіння кульбаби має спеціальний збільшувач ваги на протилежному до літальних поверхонь полюсі, який забезпечує приземлення насінини безпосередньо в грунт.

Деякі з покритонасінних, плоди яких вживають у їжу тварини. Розповсюджують своє насіння через фекалії, в яких залишається насіння від з'їденого плоду. Такий тип розширення ареалу мешкання доволі вагома перевага в порівнянні з більш традиційними розповсюдження, як-то за до вітру, або що.

Доволі цікавий механізм "мандрування" мають огірки. Справа в тому, що стиглі огірки викидають своє насіння з плодів під дуже високим тиском, в результаті чого те відлітає на серйозну відстань і доволі глибоко занурюється у землю.