1.Розмножується соснанасінням. Плодоношеннярозпочинається на 30 - 40-хроках життя. До цього часуна деревах формуютьсяшишки двох видів:- чоловічі;- жіночі.(ЭТО именно розмножение сосны)
Чоловічі шишки дозріваютьна верхівках тогорічнихпагонів. У них до осіприкріплені жовтуватілисточки, що несуть на собіпо два мікроспорангії, вяких дозріваютьмікроспори - пилковізерна.
. Сосна, як і всі голонасіннірослини, запилюється2.У природному середовищі на кожний організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, а й живі істоти, які є невід'ємною частиною середовища проживання і належать до категорії біотичних чинників
3.
Чим зумовлена різноманітність біотичних чинників?
Поширення рослин на Землі залежить не тільки від клімату, грунту та рельефу, а й від організмів, які оточують рослини в природі. Біотичні чинники поєднують усі ті організми, які здійснюють певний вилив на життя рослини. Ці впливи можуть бутипрямими та непрямими. Прямі впливи безпосередньо поєднують різні організми (наприклад, олень поїдає траву), а непрямими є впливи, за яких одні організми впливають па інші організми опосередковано, через зміну чинників середовища або через треті організми (наприклад, лев, поїдаючи зебру, впливає на рослинність савани: бактерії гниття розкладають рештки, створюючи перегній для життя рослин). Залежно від того, які організми здійснюють впливи, розрізняють фітогенні (вплив рослин), зоогенні(вплив тварин) і антропогенні (вплив людини) чинники.
4.
Які форми взаємодії організмів є найпоширенішими в житті рослин?
Найпоширенішими формами взаємодій рослин з іншими рослинами, грибами, бактеріями чи тваринами є мутуалізм і паразитизм. Мутуалізм — це форма взаємодії, за яко гається взаємовигідне співжиття організмів різних видів. Такі зв'язки існують, наприклад, між рослинами родини Бобові й азотфіксуючими бульбочковими бактеріями, які оселяються на їхніх коренях. Взаємовигідним для обох організмів є і спільне існування коренів рослин із грибницею шапкових грибів (наприклад берези й підберезника, підосичника й осики, боровика й сосни). Паразитизм — форма взаємодії, за якої одні організми використовують інші організми як середовище існування та джерело живлення. Рослинами-паразитами є повитиця, петрів хрест, вовчок (іл. 62.2). Омела, дзвінець — рослини-напівпаразити, оскільки, прикріплюючись до рослини-хазяїна й живлячись його речовинами, вони самі не лише здатні до фотосинтезу, а й фотосинтезують.
Існують форми взаємодії, за яких одні організми пригнічують або припиняють існування інших організмів. Серед цих взаємодій можна виокремити виїдання, конкуренцію і хижацтво. Виїдання — це форма взаємодії, за якої тваринні організми поїдають рослини (іл. 62.3). Рослиноїдними тваринами є різні види комах, гризунів, копитних ссавців. У рослин є різноманітні пристосування до захисту від виїдання. Наприклад, вироблення отруйних
