Під час дослідження мишей було виявлено особин, які мали каріотип XX, але розвивалися як особини чоловічої статі. Запропонуйте можливе пояснення цього явища.

Відповідь:

І.П. Павлов, вивчаючи ВНД людини довів, що в основі ВНД вищих тварин і людини лежать спільні механізми. Проте ВНД людини характеризується більшим ступенем розвитку аналітико-синтетичних процесів. Виникнення нових особливостей ВНД людини було пов’язано з тим, що під впливом трудової діяльності людини з’явилась нова система подразників у вигляді слів, які позначали різні явища і предмети навколишнього світу.

  Перша сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система - основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.  

  Друга сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники - слова. І.П. Павлов вважав слово - “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система - це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з до слів.

  Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.

  З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності - абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які поступають в головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ лише в тому випадку, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою.

  На протязі перших місяців життя у дитини проявляються умовні рефлекси, не пов’язані із смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини слово набуває для нього смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку.

  Розрізняють 3 форми мови: слухова, зорова, кінестатична (письмова, жестів). Реалізація кожної форми забезпечується ф ункціонуванням відповідного аналізатора. У процесі мовлення беруть участь багато структур кори півкуль великого мозку, але найістотнішу роль відіграють центри мови.

  В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови. Його пошкодження призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Верніке. Його ураження призводить до втрати здатності ро.зуміти зміст слів. На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати написане. Мовна (аналізаторна) функція виконується, як правило, лівою півкулею, а зони кори, які контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях головного мозку

Пояснення:

Представители разных пород птиц вьют свои гнезда по-разному Вьюрки, например, вьют гнезда в форме открытой чаши, часто скрытые среди растений, Большинство голубей и горлиц строят гнезда в виде рыхлых площадок, сложенных из прутьев. Ласточки относятся к птицам, которые строят гнезда из ила. Они зачерпывают илистую воду с поверхности пруда или лужи и придают комочку ила определенную форму, прикрепляя его к стене или другой твердой поверхности, а затем оставляют высыхать, пока ил не затвердеет, как цемент.Самые простые гнезда птицы делают из комка любого доступного им материала, укрепленного в разветвлении дерева или на здании. Старательность, с которой птицы строят гнезда, служит показателем того, как часто они могут откладывать яйца. Сделанные из прутьев гнезда голубей и горлиц могут быть легко разрушены, что приводит к потере яиц и птенцов. Однако, потеряв гнездо и потомство, пара вновь откладывает яйца на протяжении нескольких ближайших недель. С другой стороны, альбатросы строят свое гнездо долго и тщательно, поскольку пара этих птиц производить потомство лишь один раз в два года.Чашеобразные гнезда сделаны более тщательно, чем гнезда в виде плоских площадок. Чашеобразное гнездо птицы строят из сплетенных травинок и прутьев и выстилают изнутри мягкими перьями. Приподнятые края чашеобразного гнезда уменьшают риск потерять яйцо или птенца и, кроме того, обеспечивают большую безопасность самке во время высиживания яиц. Перед тем как отложить яйца, птица делает в центре гнезда углубления, утаптывая и утрамбовывая материал, из которого сделано гнездо.Еще лучше защищены подвесные гнезда, укрытые сводчатой крышей. Они наименее доступны для хищников благодаря тому, что подвешены на тонких веточках. Особенно сложные, состоящие из двух камер, гнезда строят некоторые воскоклювые ткачики (Estrilda). Первая камера в таком гнезде всегда пустует — это, очевидно, делается для того, чтобы заглянувший в гнездо хищник счел его необитаемым. В таком гнезде самка и птенцы располагаются во второй, нижней камере, оборудованной отдельным входом.