Відповідь:
За відношенням до температури розрізняють такі екологічні групи рослин:
теплолюбні (термофільні) – рослини, які для нормального росту і розвитку
потребують відносно високі температури (звичайно вищі за 10 оС) – баштанні
культури, томати, огірки, бавовник, перець, баклажани тощо;
холодолюбні (кріофільні — від гр. кріо — холод) – культури, що приурочені
до холодних місць існування – до них належать основні зернові злаки (пшениця,
ячмінь, жито, овес та ін.), а також льон, коренеплоди тощо;
мезотермні (від гр. мезо — середній) – рослини, що ростуть за середніх
значень температури.
За характером реакції на низькі температури рослини поділяють на
холодо- і морозостійкі.
Холодостійкими вважають рослини, стійкі до низьких температур, близьких
до 0 °С – озимі культури, ранні ярі, коренеплоди, салат, боби, цибуля тощо.
Морозостійкі - рослини, здатні без особливих пошкоджень переносити
мінусові температури – селера, .
Холодо- і морозостійкість — це властивості рослин, які можуть різко
змінюватися залежно від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Наприклад,
стійкість деревних рослин до холоду різко підвищується у період їх спокою.
Ростові процеси значно знижують стійкість рослин, що перезимували, до весняних
заморозків.
За теплозабезпеченістю культури поділяються на
дуже ранні - сума активних температур вище 10 °С менша 1200 °С;
відносно ранні - 1200 - 1600 °С; середньоранні - 1600 - 2200 °С;
середні - 2200 - 2800 °С; середньопізні - 2800 - 3400 °С;
пізні - 3400 - 4000 °С; дуже пізні - понад 4000 °С.
Для повного розвитку сільськогосподарські культури за вегетаційний
період потребують різної кількості тепла. Так, сума середньодобових температур
вище і 0 °С становить для: озимого жита - 1700-2125 °С; вівса - 1940 - 2310 °С;
картоплі - 1300-3000 °С; буряків - 2400 - 3700 °С; рису - 3000 - 4500 °С.
Пояснення:
:)
