Чому савці в яких дихання гарне не можуть жити у воді

слань лишайника складається з переплетених ниток грибниці — гіфів і розміщених між ними клітин або ниток водоростей. розрізняють два основних типи мікроскопічної структури слані лишайників: гомеомерний і гетеромерний   на поперечному перерізі лишайника гомеомерного типу видно, що слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані окремі клітини або нитки водоростей. ці лишайники утворюють групу, відому під назвою слизистих лишайників, оскільки водорості виділяють слиз, в який вкраплені клітини гриба і водорості.

у лишайнику гетеромєрного типу клітини водоростей зосереджені в одному шарі, який називають готдшльним шаром. під ним знаходиться серцевина, що складається з пухко розміщених ниток гриба. зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називають кірковими шарами. за грибних ниток, що відходять від нижньої кори, лишайник прикріплюється до субстрату, на якому росте. у деяких лишайників нижньої кори немає і він зростається із субстратом гіфами серцевини.

водоростевий компонент лишайника (фікобюнт) представлений синьозеленими, зеленими, жовтозеленими і бурими водоростями. представники 28 родів цих відділів

Природные условия лесной зоны благоприятны для жизни многих животных. Лес предоставляет им корм и убежище. Пищи здесь больше и добывать её можно круглый год. Многие из животных питаются сочными травами, хвоей, побегами кустарников, ягодами, грибами.
Бурый медведь – очень крупный массивный зверь, один из самых больших наземных хищников. Мех очень густой и длинный, особенно у зверей, живущих в северной части ареала. (суровый климат)
Настоящее всеядное животное, поедающее больше растительных, чем животных кормов. Труднее всего прокормиться медведю ранней весной, когда растительной пищи совершенно недостаточно. В это время года он иногда охотится даже на крупных копытных, а также поедает падаль.
Со второй половины лета, когда начинают поспевать ягоды, по всей лесной зоне медведи переходят на питание ими: сначала черника, малина, голубика, жимолость, позже - брусника, клюква. Осенний период - наиболее важный для подготовки к зиме - время поедания плодов деревьев. В неурожайные годы в поисках кормовых угодий медведь пройти 200-300 км. В равнинной тайге, например, лето звери проводят на полянах, заросших высокотравьем, ранней осенью стягиваются к болотам, куда их привлекает созревшая клюква. Зиму — самое голодное время — звери проводят в берлоге в состоянии сна, именно сна (он у них чуткий) , а не спячки, при которой животное