Віруси тварин і людини
Поряд з вірусами рослин існують небезпечні збудники хвороб тварин і людини. Це – віспа, поліомієліт, сказ, вірусний гепатит, грип, СНІД і т.д. Багато вірусів, до яких чутливий людина, вражає тварин і навпаки. Крім того деякі тварини є переносниками вірусів людини, при цьому не хворіючи
Коротко зупинимося на деяких вірусних захворюваннях
Віспа – одне з найдавніших захворювань. Опис віспи знайшли в єгипетському папірусі Аменофиса 1, складеного за 4 тис. років до нашої ери. Збудник віспи – великий, складно влаштований Днк-утримуючий вірус, що розмножується в цитоплазмі кліток, де утворяться характерні включення. У цей час віспа людини ліквідована у світі за до вакцинації
Поліомієліт – вірусне захворювання, при якому дивується сіра речовина центральної нервової системи. Збудник поліомієліту – дрібний вірус, що не має зовнішньої оболонки й утримуючий РНК. Ефективним методом боротьби з даним захворюванням є живаючи полиомиелитная вакцина
Сказ – інфекційне захворювання, що передається людині від хворого тварини при укусі або контакті зі слиною хворого тварини, найчастіше собаки. Один з основних ознак сказу, що розвивається, – водобоязнь, коли у хворого утруднене ковтання рідини, розвиваються судороги при спробі пити воду. Вірус сказу містить РНК, покладену в нуклеокапсид спіральної симетрії, покритий оболонкою й при розмноженні в клітках мозку утворить специфічні включення, на думку деяких дослідників, – “цвинтаря вірусів”, що носять назву телець Бабеша-Негри. Захворювання невигойно
Вірусний гепатит – інфекційне захворювання, що протікає з поразкою печінки, жовтяничним фарбуванням шкіри, інтоксикацією. Захворювання відомо із часів Гіппократа більше 2-х тисяч років тому. У країнах СНД щорічно від вірусного гепатиту гине 6 тис. чоловік
ВИЧ – інфекція (СНІД) – про дане захворювання буде розказано в окремій главі
7. Інтерферон
Система інтерферону є найважливішим чинником неспецифічної резидентности. Поряд зі специфічним імунітетом вона забезпечує захист організму від безлічі несприятливих впливів. Доведено можливість використання цього препарату для профілактики й лікування ряду вірусних захворювань. Система інтерферону здійснює в організмі контрольно-регуляторні функції, спрямовані на збереження клітинного меостаза. Найважливішими із ці функції є антивірусна, противоклеточная, иммуномодулирующая й радиопротективнаая
Клінічне використання інтерферону і його продуктів
Інтерферон є універсальним чинником неспецифічної резидентности й утвориться всіма клітками організму практично відразу ж після впровадження вірусів. Найбільш активними продуцентами інтерферону є лімфоцити й макрофаги. При більшості вірусних інфекцій установлена чітка кореляція між рівнем інтерферону й вагою захворювання. Як правило, кількість інтерферону помітно знижується при важкому перебігу хвороби й зростає при доброякісному. У зв’язку із цим використання готових препаратів інтерферону або стимуляції вироблення власного інтерферону за до ндукторів є досить перспективними методами профілактики й терапії вірусних інфекцій
