Генотипы и фенотипы указаны в F1
черных короткошерстных буде 56% или 9/16
Объяснение:
Дано
ген признак
А черный цвет
а кофейный цвет
В короткая шерсть
b длинная шерсть
Какой процент черных короткошерстных щенков можно ожидать
РЕШЕНИЕ
Р АaВb х А aВb
G AB AB
Ab Ab
aB aB
ab ab
Затем надо начертить решетку Пеннета
AB Ab aB ab
AB AABB AABb AaBB AaBb
ч. кор. ч. кор. ч. кор. ч. кор.
Ab AABb A Abb AaBb Aabb
ч. кор. ч.дл. ч. кор. ч.дл.
aB AaBB АaBb aaBB aaBb
ч. кор. ч. кор. коф. кор. коф.кор.
ab AaBb Aabb aaBb aabb
ч. кор. ч.дл. коф.кор. коф.дл.
подчеркнуты гамет
1. Порівняльна характеристика папоротеподібних і голонасінних
ВІДМІННІ ОЗНАКИ ВІДДІЛ
1) ПАПОРОТЕПОДІБНІ
2) ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ
Кількість видів:
1) 120
2) Близько 800
Філогенез:
1) Предки – риніофіти
2) Предки – давні різноспорові папоротеподібні
Травянисті форми:
1) Є
2) Відсутні
Розміри тіла:
1) Від кількох мм до 20 м у висоту
2) Висота до 150 м
Камбій у стеблі:
1) Відсутній
2) Є
Листки:
1) Різних типів, або великі, перисторозсічені 2) Великі цілісні або розсічені, голчасті або лускоподібні
Корені:
1) Додаткові
2) Головний і бічні, додаткові корені зустрічаються рідко
Гаметофіти:
1) Двостатеві
2) Одностатеві: жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) – ендосперм з архегоніями, чоловічий гамето¬фіт (мікрогаметофіт) – пилкове зерно
Гаметофіти:
1) Самостійні, пристосовані до життя у вологих умовах
2) Повністю втратили самостійність, утворюються на спорофіті і живуть на ньому
Запліднення:
1) Пов’язане з водою
2) Не пов’язане з водою
Насінні зачатки:
1) Відсутні
2) Є (являють собою нуцелус-мегаспорангій, оточений покривом – інтегументом)
Розмноження:
1) Спорами
2) Насінням
2..У чому перевага голонасінних над іншими рослинами?
Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів дозволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, у мамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану.
