по-перше, наступністю. з моменту виникнення життя на землі, що сталося, як вважають вчені, приблизно 4,5 мільярда років тому, досі живі і найперші примітивні організми пов’язує безперервний ланцюг поколінь.
по-друге, доцільністю. всі організми пристосовані до умов свого проживання і влаштовані так, що можуть забезпечувати не тільки власне існування, а й відтворення потомства. при цьому окремі форми життя пристосувалися до найнеймовірнішим умовам. наприклад, одні мікроби живуть в природних озерах, що становлять розчини сірчаної кислоти, інші – в розливах нафти, треті – в гарячих гейзери або в кратері вулкана і навіть в ядерних реакторах.
по-третє, ускладненістю і вдосконаленням організації живих істот протягом геологічних епох. наприклад, спочатку на землі існували тільки мікроорганізми, потім з’явилися одноклітинні (найпростіші), потім – багатоклітинні безхребетні тварини, потім прийшла черга «століття риб», далі – «століття амфібій», змінивши «століттям рептилій» (в основному динозаврів), і, нарешті, настав «століття птахів і ссавців» .
геномний імпринтинг — це явище, що полягає у відмінності експресії деяких генів в залежності від того, яке вони мають походження — материнське, чи батьківське. тобто для частини генів активною є тільки копія успадкована від матері (наприклад h19 та cdkn1c), для інших — тільки від батька (наприклад іфр-2). геномний імпринтинг — це одна із форм неменделівського успадкування, воно пов'язане із епігенетичними явищами, тобто забезпечується метилюванням днк або модифікацією білків гістонів і не ється зміною послідовності нуклеотидів.[1]
найбільше прикладів імпринтованих генів було виявлено в організмів, що мають так званий «плацентарний характер» ембріонального розвитку: у плацентраних ссавців та квіткових рослин. проте окремі випадки знайдені також і в комах (сціарид та плодової мушки), нематод (caenorhabditis
