Риби — водяні тварини, пристосовані до життя у прісних водоймах і морській воді. Вони мають твердий скелет (кістковий, хрящовий або частково закостенілий).
Розглянемо особливості будови і життєдіяльності риб на прикладі річкового окуня.
Середовище життя і зовнішня будова. Річковий окунь живе в прісноводних водоймах (у повільних річках та в озерах) Європи, Сибіру й Середньої Азії. Вода чинить помітний опір тілам, що рухаються в ній. Окунь, як і багато інших риб, має обтічну форму — це допомагає йому швидко плавати у воді. Голова окуня поступово переходить у тулуб, а тулуб — у хвіст. На загостреному передньому кінці голови міститься рот з губами, який може широко розкриватися.
На верхній частині голови видно дві пари невеликих отворів — ніздрі, які ведуть до органа нюху. З боків голови є двоє великих очей.
Плавці. Вигинаючи сплюснуте з боків тіло і хвіст то вправо, то вліво, окунь рухається вперед. У плаванні велику роль відіграють плавці. Кожний з них складається з тонкої шкірної перетинки, що підтримується кістковими плавцевими променями. Розчепірюючись, промені розтягують шкірну перетинку, і поверхня плавця збільшується. На спині в окуня є два спинних плавці: великий передній і трохи менший задній. Кількість спинних плавців у різних риб може бути різна. На кінці хвоста міститься великий дволопатевий хвостовий плавець, на нижній частині хвоста — анальний. Усі ці плавці непарні. Є в риби і парні плавці — їх завжди дві пари. Грудні парні плавці (передня пара кінцівок) містяться в окуня з боків тіла позаду голови, черевні парні плавці (задня пара кінцівок) — на нижній частині тулуба. Основну роль у русі вперед відіграє хвостовий плавець.
Парні плавці допомагають рибі робити повороти, зупинятися, повільно рухатися вперед і зберігати рівновагу.
Спинні та анальний плавці надають тілу риби стійкості під час руху і крутих поворотів.
Покриви і забарвлення. Тіло окуня вкрите кістковими лусочками. Кожна лусочка своїм переднім краєм заходить у шкіру, а заднім — налягає на лусочку наступного ряду. Усі разом вони утворюють захисний покрив — луску, що не заважає рухові тіла.
Водночас із ростом риби збільшуються і лусочки, з них можна дізнатися про вік риби.
Зовні луска вкрита шаром слизу, що його виділяють шкірні залози. Слиз зменшує тертя тіла риби об воду і захищає тварину від бактерій та цвілевих грибів.
Як і в більшості риб, в окуня черево світліше за спину. Зверху забарвлення спини майже зливається з темним дном, а знизу світле черево менш помітне на світлому фоні поверхні води.
Забарвлення тіла окуня залежить від навколишнього середовища. У лісових озерах з темним дном воно темне, іноді там трапляються навіть зовсім чорні окуні. У водоймах зі світлим піщаним дном живуть окуні зі світлим яскравим забарвленням. Окунь часто ховається в заростях. Тут зеленавий колір його боків з вертикальними темними смугами робить окуня непомітним. Таке захисне забарвлення допомагає рибі ховатися від ворогів і краще підстерігати здобич.
З боків на тілі окуня від голови до хвоста проходить вузька темна бічна лінія. Це особливий орган чуттів, з будовою та значенням якого ви ознайомитеся далі.
Объяснение:
Кровеносная система осьминога близка к замкнутой: во многих местах артерии переходят в вены через капиллярную систему. У осьминога три сердца: главное находится в полости тела, два других — жаберные. Кровь голубого цвета, так как содержит в качестве дыхательного пигмента гемоцианин.
Главное сердце находится в полости тела осьминога и состоит из одного желудочка и двух предсердий. Главное сердце гонит кровь по всему телу. Два других сердца - жаберные. Они меньше размером, чем главное, и представляют собой мускулистые расширения сосудов. Как говорит их название, жаберные сердца проталкивают кровь через жабры.
Жаберные сердца необходимы потому, что для быстрого прокачивания крови через капилляры жабров требуется дополнительное усилие - главное сердце в одиночку с этим не справится.
Кровь, которую жаберные сердца гонят к жабрам, - венозная. В жабрах она обогащается кислородом и поступает в предсердия главного сердца.
Кровеносные сосуды изливают кровь в пространство между клетками органов. Затем кровь вновь собирается в сосуды и поступает в жабры или лёгкие.
Дышит осьминог жабрами, однако без ущерба здоровью может непродолжительное время быть вне воды.
