заманиха высокая (oplopanax elatus) — растение, относящееся к семейству аралиевых. считается уязвимым видом и внесено в красную книгу. это колючий кустарник, достигающий в высоту 1,5 м. темно-зеленые неглубокопальчато-лопастные листья имеют шипы, которые располагаются на прожилках и длинных черешках. в июле на заманихе высокой появляются мелкие зеленые цветки, собранные в зонтики, образующие метелочку-кисть. в сентябре на кустарнике созревают ягоды — красно-оранжевые костянки. особую ценность для медицины имеет корень этого растения — спиртовая настойка заманихи считается аналогом препаратов из женьшеня, к тому же используется при лечении нервных и психических заболеваний.
Отве Оскільки запаси корму в пустелі дуже обмежені, всі її мешканці без упину займаються пошуками їжі, постійно перебуваючи насторожі, щоб не стати жертвою більших голодних хижаків. Для виживання в таких умовах необхідні добре розвинений слух і зір, а також спритність у рухах. Тушканчики та кенгурові стрибуни плигають по піску, відштовхуючись довгими задніми кінцівками.
Зазнавши нападу, вони намагаються втекти, стрибаючи вгору або вбік, змінюючи напрям траєкторії стрибка за до довгого хвоста з китичкою на кінці. Більшість пустельних змій бояться повзати по розжареному піску так, як це роблять їхні родички, що живуть у менш спекотних районах - на відміну від них вони повзають боком: звиваються діагонально напряму руху, торкаючись піску тільки двома точками тіла і залишаючи за собою два паралельні ряди слідів. Змії в пустелях всього світу повзають боком.
Особливо добре цей тип руху освоїли північноамериканський рогатий гремучник і носата гадюка з Намібії. Завдяки такому пересування змії уникають тривалого контакту з розжареним піском і можуть не боятися опіківт
Объяснение:
