Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває близько 200 тисяч років.
У школі нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Я би хотів заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.
Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Ардіпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.
Объяснение:
Рассматривая предмет, находящийся прямо перед глазами, мы видим его отчетливо. Это происходит потому, что лучи света попадают на желтое пятно. Если же изображение предмета, находящегося на небольшом рас стоянии (около 12 см), попадает на слепое пятно, то мы его не видим, так как там нет светочувствительных рецепторов. Зрачок, хрусталик и стекловидное тело служат для проведения и фокусировки световых лучей. Глазодвигательные мышцы изменяют положение глазного яблока таким образом, чтобы изображение предмета проецировалось именно на сетчатку, а не впереди или позади ее.Зрение имеет большое значение в жизни человека. С зрения человек познает окружающий мир, письменную речь обогащающую его мыслями и опытом других людей. Зрительный анализатор контролирует двигательную и трудовую деятельность человека ориентироваться в окружающем пространстве. С зрения артист балета оценивает расстояние и направление движения, взаимное расположение партнеров в дуэтном танце и массовых сценах. Зрительно он «держит точку» при вращении.При дефектах зрения — близорукости и дальнозоркости — затрудняется разучивание новых движений и снижается техника выполнения уже заученных движений, Поэтому необходимо следить за правильной позой во время чтения и письма, не читать лежа или в движущемся транспорте, так как это может вызвать близорукость.
