Конспект уроку для дистанційного навчання
з природознавства, 5 клас
Тема: Ґрунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя в ґрунті
Мета: формувати уявлення про пристосування організмів до життя у ґрунті, розкривати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ; виховувати дбайливе ставлення до природи й розуміння важливості бережливого ставлення до ґрунтів.
Актуалізація опорних знань
Пригадайте:
Назвіть умови життя організмів у наземно-повітряному середовищі.
Назвіть основні чинники неживої природи водного середовища.
Що постачає кисень у водному середовищі?
Як організми пристосувалися до переміщення у водному середовищі? Наведіть приклади.
Як людина може використати у своїй діяльності знання про чинники водного середовища? Відповідь підтвердіть прикладами.
Поміркуйте, чому мальки багатьох риб мешкають у поверхневих шарах води? Яка тут температура? Насичення киснем? Чи достатньо їжі?
Чи зміниться життя на Землі, якщо зникнуть риби?
Мотивація навчальної діяльності
На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з ґрунтовим середовищем життя. Дізнаємося, як організми пристосувалися до життя в ґрунті.
- Згадайте, які організми ви бачили в ґрунті?
- Чим вони відрізняються від тих, яких ми бачимо щодня поруч?
Вивчення нового матеріалу
Завдання 1. Опрацюйте представлений матеріал, запам’ятайте приклади
пристосування організмів до життя в ґрунті.
1. Чинники ґрунтового середовища життя
Ґрунт – це середовище життя, у якому мешкають бактерії й одноклітинні організми. Тут також розміщуються грибниці грибів. Уся товща ґрунту пронизана корінням рослин, які всмоктують з ґрунту воду і розчини неорганічних речовин, необхідні для побудови тіла рослин. Заселяють ґрунт і найрізноманітніші тварини – черви, комахи, пристосовані до риття звірі, наприклад кроти. Вони знаходять у ґрунті необхідні для життя повітря, воду, мінеральні солі.
У ґрунті менше кисню і більше вуглекислого газу, ніж у наземно-повітряному середовищі. А води буває занадто багато. Повітря й вода знаходяться у системі порожнин ґрунту.
Ще однією характерною особливістю ґрунту є майже незмінна температура починаючи з глибини 2 м. Це дає можливість багатьом організмам переживати в глибині ґрунту періоди високих або низьких температур.
Світло в глибину ґрунту не проникає. Тому тварини, які його населяють мають зазвичай, дуже маленькі очі або органи зору у них відсутні. У навколишньому середовищі вони орієнтуються за до нюху і дотику.
2. Пристосування організмі до життя у ґрунті
Ґрунт – значно стабільніше середовище існування порівняно з наземно-повітряним. Більшість мешканців ґрунту можуть самі собі шукати найбільш сприятливі умови, рухаючись у ньому знизу вгору чи навпаки.
Будова тіла крота, цокура, сліпушка свідчать про те, що це мешканці ґрунтового середовища.
Наприклад: передні ноги в крота і цокура – основний інструмент для риття. Вони плоскі, як лопати, з дуже великими кігтями. А в сліпушка ноги звичайні, він вгризається в ґрунт міцними передніми зубами (щоб земля не потрапляла в рот, губи закривають його позаду зубів). Тіло у всіх звірків овальне, компактне. З таким тілом зручно пересуватися підземними ходами.
Організми, які мешкають в ґрунті, впливають на його родючість. Рослини корінням виділяють у ґрунт різні органічні речовини. Ці речовини поліпшують проникність ґрунту для води і повітря. Кореневими виділеннями, частинами живих і мертвих організмів живляться бактерії, гриби і тварини.
Тварини утворюють в ґрунті систему ходів і щілин, по яких до коренів рослин надходить повітря і вода. Ґрунтові тварини постійно переорюють ґрунт, з нижніх шарів виносять наверх частинки твердої речовини, змінюючи хімічний склад і структуру ґрунту. У цьому процесі важливу роль відіграють дощові черв’яки. Залишками органічних речовин живляться бактерії. Їх кількість у ґрунті величезна – у одному його грамі налічуються мільйони і навіть десятки мільйонів бактерій. Деякі з них розкладають за добу речовину, маса якої в 1000 разів перевищує їхню власну. Водночас на діяльність бактерії впливають органічні речовини, що виділяються корінням рослин і тваринами.
Висновки
Ґрунтове середовище заселяють бактерії, гриби, рослини, тварини.
У ґрунтовому середовищі, порівняно з наземно-повітряним, менше кисню і більше вуглекислого газу; може бути надмірна кількість вологи; відносно стійка температура; відсутнє світло.
Організми ґрунтового середовища пристосувалися до умов існування.
Життєдіяльність мешканців ґрунту впливає на його родючість.
Объяснение:
я не знаю это правельно это вам надо?
Объяснение:
1.Пищеварительная система выполняет четыре основные функции: секреторную, моторную, всасывательную и затем идет пищеваренье в желудке.
2.Пищеварительная система включает полость рта, пищеварительный канал (представленный пищеводом, желудком и кишкой), а также крупные железы - большие слюнные, поджелудочную и печень.
4.Небные миндалины состоят из лимфоидной ткани, выполняющей защитную функцию. При хроническом воспалении миндалин (тонзиллите) их функция нарушается. Больные миндалины становятся резервуаром инфекции.
5.Небный язычок контролирует вход и выход пищи в пищеварительный тракт. Надгортанник имеет форму лепестка и расположен в корне языка Он перекрывает вход в гортань во время заглатывания пищи.
6.В ротовой полости идет первичная обработка пищи - измельчение и частичное расщепление ферментами слюны. после попадания в желудок пища подвергается действию соляной кислоты и фермента пепсина, которые продолжают процесс переваривания.
7.Во-первых, ферменты феноменально увеличивают скорость химической реакции. Во-вторых, каждый фермент действует только на определенные реакции, совершенно не влияя на другие, то есть действие ферментов специфично.Действие ферментов в организме можно сравнить с конвейером: в результате действия одного фермента образуется вещество, за которое берется другой фермент, затем вступает в действие третий и так далее.
8.В двенадцатиперстной кишке происходит основное переваривание пищи. Белки распадаются до аминокислот, крахмал — до глюкозы, жиры — до глицерина и жирных кислот.
9.В двенадцатиперстной кишке происходит основное переваривание пищи. Белки распадаются до аминокислот, крахмал — до глюкозы, жиры — до глицерина и жирных кислот.
10.В толстой кишке происходит обработка остатков пищи, клетчатки и других веществ.
11.Уязвимость агробиоценозов в том. что саморегуляция здесь невозможна, как в природных сообществах. Агробиоценоз существует до тех пор, пока за ним ухаживают люд
12.Безусловное
Внешнее торможение- возникает под действием постороннего для данного рефлекса раждражителя и проявляется либо в прекращении, либо в ослаблении условного рефлекса.
Запредельное- возникает при действии на кору чрезмерно сильных(или длительных)раздражений.
Условное
Угасательное- вырабатывается, если условный раздражитель не подкрепляется безусловным.
Дифференуировочное- на близкие по характеру раздражители.
Запаздывающие-когда подкрепление условного раздражителя безусловным осуществляется с боьшим опозданием.
Условный тормоз- возникает при добавлении к условному сигналу другого раздражителя и неподкреплении этой комбинации.
14.То есть другими словами чтобы не получить желудочно-кишечные заболевания нужно следить за чистотой рук, посуды и продуктов питания, а так же следить за тем что употребляешь в пищу(сырая вода).
