Насправді, відрізнити справжню лисичку від підробки не так складно.
Варто звернути увагу на забарвлення. У помилкових лисичок на відміну від справжніх, вона змінюється від яскраво-помаранчевого до мідно-червоного. А звичайні – просто жовті. Далі дивимося на капелюшок. Якщо помітили дуже рівні краї, варто насторожитися. Справжня лисичка має хвилястий капелюшок. Також слід звернути увагу на колір м’якоті. У справжньої вона жовтувата, а в середині – біла, а у несправжньої - однотонне помаранчеве або жовте забарвлення.Ніжки у справжньої лисички товсті і не порожнисті. Спори – жовтуваті. А ось у несправжньої навпаки: ніжка тонка, а спори білі.Легко натисніть пальцем на м’якоть. Звичайна лисичка почервоніє, а ось помилкова залишиться незворушно однотонною. Справжні лисички рідко бувають червивими, оскільки виділяють хітінманозу і личинки під її впливом гинуть. А ось несправжні не мають хітінманози, тому личинки можуть їх вражати.Объяснение:
Можливо, потрібно було більш біологічний розбір, якщо так - вибачте)
Вона складається також з трьох шарів, але істотно відрізняється від океанської:
1) нижній шар, складений базальтами (потужність близько 20 км);
2) середній шар займає основну товщу материкової кори і умовно називається гранітним. Він складний переважно гранітами і гнейсами. Під океани цей шар не поширюється;
3) верхній шар - осадовий. Його потужність в середньому складає близько 3 км. У деяких районах потужність опадів досягає 10 км (наприклад, в Прикаспійської низовини). В окремих районах Землі осадовий шар відсутній взагалі і на поверхню виходять гранітний шар. Такі райони називаються щитами (наприклад, Український щит, Балтійський щит).
Объяснение:
