Объяснение:
Травна система у двостулкових починається ротовим отвором. Із його боків знаходяться 2 пари видовжених трикутних ротових лопатей, вкритих війками. Лопаті відціджують із води поживні частки і спрямовують їх до ротового отвору. У двостулкових відсутні слинні залози, язик і тертка. Ротовий отвір веде до коротенького стравоходу, який відкривається у шлунок. До шлунка також відкриваються протоки великої дволопатевої травної залози. Неперетравлені решки їжі через дуже довгу задню кишку викидаються до мантійної порожнини через анальний отвір, розміщений поблизу вивідного сифона.
Зябра мають вигляд системи повздовжніх і поперечних пластинок, розташованих із боків тулуба (у жабурниць), або пірчастих виростків (у мідій). Серце трикамерне.
Двостулкові роздільностатеві, але є й гермафродити. Сперматозоїди у молюсків виводяться у воду і через ввідний сифон потрапляють до мантійної порожнини самок, де і відбувається запліднення. З яєць у мантійній порожнині вилуплюються личинки, які пристосовані до планктонного життя і сприяють розселенню виду. У жабурниць і перлівниць вони мають зубчасту черепашку і клейкі нитки. Хлопаючи стулками, личинки плавають, поки не прикріпляться клейкою ниткою до шкіри риби. За до зубчиків черепашки вони проникають під покриви риби, паразитують там, а потім осідають на дно, перетворюючись на дорослу особину.
Двостулкові відіграють велику роль. Вони є об’єктами промислу (з них виробляють пурпур, черепашник, прикраси), очищають водойми, є базою живлення для людини і водяних тварин. Проте личинки деяких видів ведуть паразитичний іб життя. Псують деревину, що знаходиться у воді (корабельний черв’як), можуть бути проміжними хазяями паразитичних плоских червів, ускладнюють чи порушують експлуатацію кораблів і підводних споруд (дрейсена).
сподіваємось що це правильно
Бронхиальная астма (БА) является гетерогенным заболеванием, как правило, характеризующимся хроническим воспалением дыхательных путей и наличием таких симптомов, как свистящее дыхание, одышка, чувство сжимания в грудной клетке и кашель, с переменной частотой и интенсивностью, связанных с различным по степени нарушением экспираторного потока воздуха через дыхательные пути. Ограничение потока воздуха вызвано: спазмом гладких мышц и отеком слизистой оболочки бронхов, формированием слизистых пробок, а с течением времени, также с перестройкой стенки бронха. При аллергической астме связывание аллергена со специфическими антителами IgE на поверхности тучных клеток высвобождает медиаторы (в том числе гистамин, протеолитические энзимы, цистеиновые лейкотриены), которые вызывают бронхиальную обструкцию. В некоторых случаях спустя 6–8 часов после ранней фазы аллергической реакции наступает поздняя фаза, в которой тучные клетки, базофилы и другие клетки высвобождают цитокины и хемокины, многократно усиливающие приток воспалительных клеток, в частности, эозинофилов, в бронхи
