Китайский центр (Восточноазиатский)
Китайский центр охватывает горные части центрального и западного Китая с прилегающими к ним низменными районами. Основа этого очага — области умеренного пояса по реке Хуанхэ. Характеризуется сравнительно высоким температурным режимом, очень большой степенью увлажнения, умеренным вегетационным периодом. Этот очаг дал начало приблизительно 140 культурным растениям[3].
Рис — японская разновидность
Цинкэ или Цинке (тибетский ячмень) — голозёрная разновидность
Просо
Чумиза
Гаолян
Пайза (Echinochloa frumentacea) — японское просо, дикое просо, ежовник хлебный, однолетнее растение семейства злаков[4].
Адзуки или Фасоль угловатая (Vigna angularis)
Овёс — голозёрная разновидность
Соя
Редька — Дайкон и Лоба
Пекинская капуста (Brassica pekinensis)
Китайская капуста (Brassica chinensis)
Салат спаржевый (Lactuca asparagus)
Лук-батун
Лук душистый
Хлопчатник коротковолокнистый (древесная форма) — спорно
Перилла
Актинидия — первичный очаг
Грецкий орех
Лещина
Апельсин — возможно вторичный очаг
Мандарин
Кинкан
Хурма
Лимонник
Китайская горькая тыква
Унаби
Чайное дерево
Тунговое дерево
Белая Шелковица (тутовое дерево)
Камфорный лавр
Бамбук — некоторые виды
Женьшень
Китайский артишок
Сахарный тростник — местные разновидности
Мушмула японская (Локва)
Канатник
Малина пурпурноплодная
Личи
Восковница красная
Также центр является первичным очагом формообразования подсемейств Яблоневые и Сливовые и родов их составляющих (не путать с очагами происхождения культурных растений/одомашнивания/окультуривания), в их числе:
Яблоня
Груша
Абрикос
Вишня
Слива
Миндаль
Персик
Боярышники
Индо-малайский (Юго-западноазиатский) центр
Индо-Малайский центр дополняет Индийский очаг происхождения культурных растений, включая весь Малайский архипелаг, Филиппины и Индокитай. Очень высокие влажность и температура, круглогодичная вегетация. Испытал некоторое влияние Китайского и Индостанского центров
Рис — первичный очаг
Хлебное дерево
Банан
Кокосовая пальма
Сахарная пальма
Саговая пальма
Арека
Сахарный тростник — совместно с Индостанским центром
Помпе́льмус
Дуриан
Манильская пенька
Ямс
Таро
Бок-чой
Восковая тыква
Чина — спорно
Лимон — вторичный очаг
Поме́ло
Бергамот
Лайм
Померанец
Бетель
Кардамон
Мангостан
Гвоздичное дерево
Чёрный перец
Мускатный орех
Лонган
Трихозант
Кажура
Индийский (Индостанский) центр
Индийский (Индостанский) центр охватывает полуостров Индостан, исключая северо-западные штаты Индии, а также Бирму и индийский штат Ассам. Характеризуется достаточно высоким увлажнением и высокими температурами, а также продолжительной вегетацией. Испытал некоторое влияние Индо-малайского центра (рис, сахарный тростник, цитрусовые)
Баклажан
Огурец
Апельсин — возможно вторичный очаг
Лимон — первичный очаг
Цитрон
Рис — Индийская разновидность
Дагусса
Фасоль золотистая
Долихос
Люффа
Сахарный тростник — совместно с Индо-Малайским центром
Джут
Кенаф
Пшеница шарозерная
Манго
Кокосовая пальма — вторичный очаг
Эндивий
Эскариол
Базилик
Горчица сизая
Мак опийный
Гречиха
Сахарная пальма — совместно с Индо-малайским центром
Хлопчатник коротковолокнистый — спорно
Среднеазиатский центр включает северо-западную часть Индии (Пенджаб), северную часть Пакистана, Афганистан, Таджикистан, Узбекистан и Западный Тянь-Шань. Очень низкое увлажнение (часто грунтовыми водами), достаточно высокие температуры с сильными суточными и сезонными колебаниями, умеренная продолжительность вегетации (сезон дождей). Данный центр испытал очень сильное влияние со стороны Китайского и Переднеазиатского. Так, почти для всех произошедших здесь плодовых культур он является вторичным.
Дыня
Пшеница — некоторые гексаплоидные виды (Triticum compactum, Triticum inflatum)
Чечевица — мелкозёрная разновидность
Люцерна — совместно с Переднеазиатским центром
Абрикос — вторичный очаг
Виноград — один из очагов
Миндаль — вторичный очаг
Фисташка — вторичный очаг
Яблоня — вторичный очаг
Груша — вторичный очаг
Вишня — вторичный очаг
Слива — вторичный очаг
Грецкий орех — вторичный очаг
Лох
Гранат — вторичный очаг
Инжир — вторичный очаг
Лук репчатый
Лук-слизун
Шнитт-лук
Лук афлатунский
Лук многоярусный
Чеснок — основной (возможно первичный) очаг
Фасоль золотистая — вторичный очаг
Нут — вторичный очаг
Конопля
Рожь
и другие
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОВЕДІНКА - це поведінка окремих особин, спрямована на їх виживання та пристосованість до умов середовища. Таку поведінку формують усі ті дії, за до яких тварина отримує їжу, воду, повітря, тепло, інформацію, підтримує чистоту свого тіла, взаємодіє із довкіллям, а також організовує свою рухову активність. У зв’язку з цим виділяють форми індивідуальної поведінки, які мають вирішальне значення для існування тварини.
Рухова поведінка
Забезпечує переміщення тварин у просторі за до війок, джгутиків, хвилеподібних рухів тіла, складок покривів, кінцівок тощо
Харчова поведінка
Спрямована на забезпечення організму їжею та водою з використанням органів живлення й травлення: щупальців, глотки, щелеп, дзьоба, язика, хобота тощо.
Терморегуляція
Дії, що спрямовані на утворення, збереження або віддачу тепла у тварин, залежно від умов середовища. Прикладами такої поведінки можуть бути міграції, сплячка, заціпеніння, зігрівання на сонці тощо.
Пошуки або будівництво сховищ
Дії тварин, спрямовані на відшукування або побудову місць для захисту від несприятливих температур, опадів, хижаків. Такими сховищами є нори, гнізда, дупла, хатки тощо.
Захисна поведінка
Втеча, напад, спротив, переховування, прикидання, завмирання, попередження.
Гігієнічна поведінка
Дії, спрямовані на підтримку чистоти тіла, позбавлення від шкірних паразитів. Це грязеві чи пилові ванни, водяний душ чи купання, вичісування, вилизування тощо.
Дослідницька поведінка
Дії, спрямовані на ознайомлення з предметами навколишнього середовища, полегшують виживання й розмноження.
Ігрова поведінка
Дії тварин, що забезпечують формування навичок полювання, спілкування, збагачення інформацією тощо.
Використання знарядь праці
Дії з предметами середовища для здобування їжі та захисту. Найчастіше тваринами використовуються камені, гілки, колючки.
Біологічні ритми
Поведінка у вигляді періодичних дій у відповідності до періодичних змін у середовищі. Найвідомішими є добові та сезонні ритми.
Отже, форми індивідуальної поведінки надзвичайно різноманітні, але жодна з них не існує відокремлено від інших; усі вони взаємодіють одна з одною, забезпечуючи виживання особин у певному середовищі.
